Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року у справі№ 10/5005/608/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія Ініціатива", 2. Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd" третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів за участю представників: від позивача: Яцук С.В. від відповідача-1: Кравцова К.А.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 (суддя Кощеев І.М.) в задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" до ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" та Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів відмовлено.

Господарський суд послався на недоведеність фіктивності договору, вказав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призведе до захисту порушеного права позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 (судді: Верхогляд Т.А. - головуючий, Тищик І.В., Лисенко О.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів від 21.09.2011 №Б-2109/2/1, укладений між ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" та Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd". Постанову мотивовано тим, що виконання договору однією стороною не спростовує фіктивність дій іншої сторони. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на доведеність порушення спірним правочином прав позивача.

В касаційній скарзі ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива", посилаючись на порушення апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" вважає доводи скаржника необґрунтованими, а постанову у даній справі прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 у справі № 10/5005/608/2012 порушено касаційне провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 21.09.2011 між ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" (продавець) та Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd" (покупець) укладено договір №Б-2109/2/1 купівлі-продажу цінних паперів - простих іменних акцій кількістю 150 000 000 штук ПАТ "Завод Радар".

21.09.2011 між ТОВ "Авіто Дніпро" та ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" було укладено договір поруки до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-2109/2/1 від 21.09.2011. Аналогічний за змістом договір було укладено 21.09.2011 між ТОВ "Авіто Трейдінг Груп" та ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива". Відповідно до п.1.1 договору поруки ТОВ "Авіто Дніпро" зобов'язується відповідати перед ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" за виконання всіх зобов'язань Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd", що виникли з договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-2109/2/1 від 21.09.2011.

Апеляційним господарським судом встановлено, що засновником та єдиним учасником ТОВ "Авіто Дніпро" та ТОВ "Авіто Трейдінг Груп" є Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd". На думку позивача, укладання спірної угоди є узгодженими діями пов'язаних між собою юридичних осіб- Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Concordia Services Ltd" та заснованих нею ТОВ "Авіто Дніпро" та ТОВ "Авіто Трейдінг Груп", скерованими на створення штучної заборгованості перед ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" та на створення неможливості для ТОВ "Авіто Дніпро" виконання кредитних угод. Оскільки позивач у даній справі є одним із кредиторів ТОВ "Авіто Дніпро" у справі про банкрутство останнього, розмір заборгованості товариства перед іншими кредиторами впливає на інтереси позивача. Підставою позову вказано ч.5 ст. 203 ЦК України із зазначенням, що договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-2109/2/1 від 21.09.2011 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Касаційна інстанція не може погодитися з висновками апеляційного господарського суду щодо фіктивності оспореного правочину.

Згідно ст.234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, тобто, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При фіктивному правочині внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Укладення фіктивного правочину завжди відбувається з певною метою і умисно. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При розгляді таких справ суди мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла без наміру створення правових наслідків, а інша- намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.

Апеляційний господарський суд не врахував того, що як роз'яснено пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 (v0009700-09) , для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 139 ГК України цінні папери є особливим видом майна суб'єктів господарювання. Згідно ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обсягу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Апеляційний господарський суд погодився з тим, що випискою про стан рахунку у цінних паперах №015089 підтверджується факт вчинення дій продавця на виконання спірного договору, оскільки продавець провів перереєстрацію простих іменних акцій кількістю 150 000 000 штук ПАТ "Завод Радар", номінальною вартістю 0,25 грн., загальною номінальною вартістю 37 500 000 грн. Тобто, як встановлено судами попередніх інстанцій, продавець провів перереєстрацію простих іменних акцій, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №015089, а отже, продавцем було вчинено дії з виконання спірного договору.

Як правильно зазначено апеляційним господарським судом, у судових справах №38/5005/17546/2011 та №24/5005/571/2012 досліджувалась відповідність вимогам закону тільки договорів поруки.

У даній справі предметом дослідження є основний договір купівлі-продажу та не доведено відсутності наміру обох сторін досягти реальних наслідків, передбачених ним. Той факт, що покупець не виконав договірного зобов'язання з оплати вартості отриманих цінних паперів не може свідчити про фіктивність правочину.

З огляду на встановлені обставини у даній справі судами обох інстанцій та на наведені вище норми, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Касаційна інстанція згідно п.11 ч.2 ст. 111-11 ГПК України здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ТОВ "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі № 10/5005/608/2012 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 у справі №10/5005/608/2012 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія Ініціатива" судовий збір в розмірі 751,10 грн. (сімсот п'ятдесят одна гривня десять копійок) за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.