54/9(05-5-54/24087) Про припинення провадження справи - 15.02.2011 Прийняття

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-Корпорація", м. Київ (далі –Корпорація)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010

зі справи № 54/9

за позовом державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –ДП "УААСП")

до Корпорації

про стягнення 337 500 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ДП "УААСП" – Юрченко О.П.,

Корпорації –Зайоми О.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ДП "УААСП" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд стягнути з Корпорації компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 337 500 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в ефірі телеканалу "Інтер" ІНФОРМАЦІЯ_1 було здійснено публічне сповіщення концерту ОСОБА_1, а ІНФОРМАЦІЯ_2 –концерту ОСОБА_2, під час яких публічно сповіщено твори, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2010 (суддя Палій В.В.) припинено провадження в даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) у зв’язку з тим, що ДП "УААСП" не є самостійним суб’єктом авторського права, який вправі звертатися до господарського суду з позовом про стягнення компенсації; названа організація колективного управління виступає від імені авторів, а тому даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 (колегія суддів у складі: суддя Кондес Л.О. –головуючий, судді Коршун Н.М., Нєсвєтова Н.М.) зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано на розгляд господарського суду міста Києва з підстав наявності у позивача права на звернення до господарського суду з даним позовом.

Корпорація звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2010 залишити в силі. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що Київським апеляційний господарським судом невірно застосовано норми Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі –Закон) та ГПК України (1798-12) .

ДП "УААСП" у відзиві на касаційну скаргу підтримує позицію, викладену в оскаржуваній постанові зі справи, і просить залишити її без змін, а скаргу –без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Частинами першою-третьою статті 440 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 15 Закону передбачено, що автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до статті 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

За приписами частини першої статті 52 Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Згідно зі статтею 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

У пункті "г" частини першої статті 49 Закону зазначено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (абзаци четвертий і п’ятий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (v0005700-10) ).

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, фізичними особами –авторами за угодами з ДП "УААСП" передано в колективне управління позивача виключні майнові авторські права на музичні твори. Отже, з огляду на наведене місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України у зв’язку з тим, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна ж інстанція наведеного не врахувала, а тому безпідставно скасувала ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2010.