Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ науково-виробничий комплекс "Практика" (далі –позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі –відповідача) про скасування постанови.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року відмовлено в задоволенні позову про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області №20-Ю від 07.05.2010 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс "Практика" штрафу в розмірі 9000,00 грн. за правопорушення у сфері містобудування. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за виконання будівельних робіт без відповідного дозволу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано строк, протягом якого особа може бути притягнута до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року у справі №32/169-10 скасовано, прийнято нове про задоволення позову, скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області №20-Ю від 07.05.2010 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комплексу "Практика" штрафу в розмірі 9000,00 грн., стягнено з відповідача на користь позивача 127,50 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доручено господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема частини 2 статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та Положення про порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) , статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника позивача, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Відповідно до статті 29 Закону України " Про планування і забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до зазначеної статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції, якими в силу статей 238, 241 Господарського кодексу України, є накладений відповідачем за спірною постановою штраф, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом .

Судами встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено постанову №20-Ю від 07.05.2010 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 9 000,00 грн., що склало 50% вартості робіт, здійснених без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердження будівельної документації на об’єкті по вул. Героїв Сталінграду, 151д (а.с. 11).

постанова №20-Ю від 07.05.2010 року винесена на підставі Протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 05.05.2010року, складеного головним державним інспектором Дніпропетровського регіонального відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, яким встановлено проведення позивачем будівельних робіт на об’єкті, розташованому у місті Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду, 151д без дозволу на їх виконання та без затвердженої проектної документації (а.с. 12).

Також апеляційним судом було встановлено обізнаність відповідача про експлуатацію спірної будівлі без належної здачі її в експлуатацію, оскільки Дніпропетровським регіональним відділом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було складено Припис в адресу позивача від 07.11.2008 р., яким позивача зобов'язували з"явитися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та надати правовстановлюючі документи щодо зазначеного об"єкту (а.с.49). Зазначеним Приписом позивач попереджувався про відповідальність за статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування". Припис вручено представнику позивача Нагорній Тетяні Анатоліївні 07.11.2008року (а.с. 49).

Апеляційним судом було також встановлено, що згідно рішення третейського суду від 23.07.2008 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2008 р., зазначеного припису від 07.11.2008року, будівництво об’єкта по вул. Героїв Сталінграду, 151д у Дніпропетровську було завершено у 2008 р.

Встановлення апеляційним судом вищенаведених фактичних обставин завершення самовільного будівництва у 2008році та поінформованості відповідача про експлуатацію спірного об"єкту позивачем з 2008року, стало підставою для застосування апеляційним судом положень статті 250 Господарського кодексу України про незаконне накладення штрафних санкцій на позивача, оскільки правопорушення в сфері містобудування вчинено позивачем більш ніж рік, до моменту моменту застосування адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на встановлене апеляційним судом, судова колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правильністю застосування апеляційним судом положень статті 250 Господарського Кодексу України та не вбачає порушення статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" та статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", оскільки зазначені норми права не визначають строків застосування адміністративно-господарських санкцій .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, з огляду на встановлене апеляційним судом та правильне застосування ним норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року у справі № 32/169-10 залишити без змін.