Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: Пливч Л.Ю. дов. від 01.10.2010 року

від відповідача: Звєрєва В.І. дов. від 25.01.2011 року

У червні 2009 року закрите акціонерне товариство "Укпостач" звернулось до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" про стягнення 42300,0 грн. основного боргу, 16141,34 грн. інфляційних втрат та 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу поставив останньому товар, розрахунків за який здійснено не було.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2010 року (суддя К.М.Мохонько) провадження у справі зупинено, а матеріали справи разом з повідомленням направлено до прокуратури Кіровоградської області.

Ухвала мотивована тим, що в діях особи, яка отримала товар від позивача, вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 190, 191 Кримінального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року (судді: І.М.Герасименко –головуючий, В.В.Прудніков, Л.М.Білецька) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Радій" просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів (п.2 ч.2 ст. 79 ГПК України).

Однак, виходячи зі змісту норми ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а надіслання матеріалів справи до слідчих органів у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України можливе лише у разі, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

При цьому, слід мати на увазі, що факти, встановлені у порядку кримінального розслідування, є обов'язковими для господарського суду лише у тому випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, підставою для направлення повідомлення і матеріалів справи до прокуратури Кіровоградської області є припущення господарського суду першої інстанції про можливість вчинення особою, якій позивачем було поставлено товар, злочинів, передбачених ст.ст. 190, 191 Кримінального кодексу України, тобто шахрайства чи привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

При цьому, господарський суд не звернув уваги на те, що у даному випадку позов про стягнення заборгованості за поставлений товар пред'явлено саме до відповідача. Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 15.03.2007 року.

Як визначено в ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи спір у справі № 2-18/690.1-2010 за позовом закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" до закритого акціонерного товариства "Укпостач" про визнання недійсним укладеного між сторонами правочину, господарський суд Автономної Республіки Крим у своєму рішення від 15.07.2010 року визнав договір купівлі-продажу від 15.03.2007 року неукладеним.

Доказів оскарження судового рішення у справі № 2-18/690.1-2010 чи його скасування позивачем не подано.

Як визначено в ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Сторони у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Однак, на вказане ні місцевий господарський суд, ні апеляційний уваги не звернули та не з'ясували на підставі оцінки доказів, представлених сторонами, чи виникло у відповідача зобов'язання перед позивачем з оплати товару.

Також, господарські суди обох інстанцій не дослідили, чи входять обставини, що стали підставою для направлення матеріалів справи до прокуратури, до предмету доказування у даній справі та чи можуть вплинути наслідки кримінального розслідування на цивільно-правову кваліфікацію правовідносин позивача та відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про необхідність скасування винесеної місцевим господарським судом ухвали та постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатом її перегляду, та направлення справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2010 року у справі № 15/92 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду першої інстанції.