Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі –продажу № 15/07-154 від 05.10.2007року.

Ухвалою господарський суд Луганської області від 14.10.2010року справу № 6/236пд за позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним договору передано за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 14.10.2010р. у справі № 6/236пд.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року ухвалу господарського суду Луганської області від 14.10.2010 року у справі № 6/236пд залишено без змін, апеляційну скаргу Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 14.10.2010 року у справі № 6/236пд про передачу справи за територіальною підсудністю та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року у справі № 6/236пд і передати справу на новий розгляд до господарського суду Луганської області, аргументуючи порушення норм права, зокрема статей 129 Конституції України,ст. ст. 4, 43, 99, 101, 106, 110 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно умов ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішення чи постанові господарського суду.

Ухвалою від 14.10.2010р. господарський суд Луганської області справу № 6/236пд за позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним договору передано за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Постановою суду апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Луганської області від 14.10.2010 р. у справі № 6/236пд залишено без змін, апеляційну скаргу Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області без задоволення.

постанова мотивована тим, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору купівлі –продажу №15/07-154 від 05.10.2007 р., укладеного між сторонами. Згідно п. 1.1. даного договору Продавець /відповідач/ зобов’язався передати позивачу обладнання для вироблення теплової енергії та енергозберігаюче обладнання.

Відповідно до ч.1ст. 15 ГПК України дана справа підсудна господарському суду м. Києва, так як, місцезнаходженням сторони, яка є зобов'язаною здійснити певні дії на користь іншої сторони, є місцезнаходження Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2010 у справі №6/236пд-7/464, відмовлено у задоволені позовних вимог Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15/07-154 від 05.10. 2007р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 15/07-154 від 05.10.2007р., укладений між сторонами та рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2010 р. у справі № 6/236пд-7/464, яким відмовлено у задоволені позовних вимог Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15/07-154 від 05.10. 2007р. в матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції при винесені постанови у справі посилався, як на доказ на договір купівлі-продажу № 15/07-154 від 05.10.2007 р. укладений між сторонами та на рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2010 р. у справі № 6/236пд-7/464, проте вказані копії договору та рішення господарського суду м. Києва від 11.11. 2010 р. у справі № 6/236пд-7/464 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 ст. 33 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно умов ч. 2 ст. 36 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Отже, обставини справи, які встановлені судом апеляційної інстанцій, не підтверджені певними засобами доказування.

За таких обставин не виключається помилковість висновків суду апеляційної інстанції, що по суті ґрунтуються лише на документах, які взагалі відсутні в матеріалах справи.

За таких обставин, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

1.Касаційну скаргу Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. по справі № 6/236пд задовольнити частково.

2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. по справі № 6/236пд скасувати. Справу передати на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.