Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М.–головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-Корпорація", м. Київ (далі –Корпорація)

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010

зі справи № 3/325/07-НР

за позовом Корпорації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Півдня", м. Миколаїв (далі –готель "Металург"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –компанія TREVANO PICTURES LIMITED, Кіпр,

закрите акціонерне товариство "АМЕДИА", м. Москва Російської Федерації (далі –ЗАТ "АМЕДИА"),

закрите акціонерне товариство "Амедиа Студио", м. Москва Російської Федерації (далі –ЗАТ "Амедиа Студио"),

Міністерство культури і туризму України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Мале спільне підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-Центр", м. Миколаїв (далі –ТОВ "Норма-Центр"),

про визнання дій неправомірними та стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

Корпорації –Зайоми О.А.,

готелю "Металург" –Стадника О.М.,

компанії TREVANO PICTURES LIMITED –не з'яв.,

ЗАТ "АМЕДИА"–не з'яв.,

ЗАТ "Амедиа Студио"–не з'яв.,

Міністерства культури і туризму України –не з'яв.,

ТОВ "Норма-Центр"–не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Корпорація звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про: визнання неправомірними дій готелю "Металург" з використання аудіовізуального твору "Брати по-різному" шляхом його розповсюдження у власній кабельній мережі; стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 4 000 000 грн. та про припинення використання аудіовізуального твору "Брати по-різному" шляхом його розповсюдження у кабельній мережі готелю "Металург".

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2008 судові рішення з цієї справи про відмову в задоволенні позову скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для дослідження договорів про передачу виключних майнових авторських прав, з'ясування питання про наявність порушення відповідачем прав Корпорації та наявність підстав для стягнення компенсації.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010 (суддя Ткаченко О.В.) відмовлено в задоволенні позову з огляду на недоведення позивачем факту порушення його прав готелем "Металург" саме шляхом ретрансляції аудіовізуального твору за допомогою власної кабельної мережі, оскільки з доказів зі справи вбачається лише факт можливості перегляду цього твору "по телеприймачу без встановлення того факту, що ретрансляція здійснювалась за допомогою базової станції третьої особи або кабельної мережі готелю".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 (колегія суддів у складі: суддя Пироговський В.Т. –головуючий, судді Картере В.І., Жекова В.І.) рішення господарського суду першої інстанції скасовано на підставі пункту 1 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) і прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено наявність у ЗАТ "АМЕДИА" виключних майнових авторських прав на всі елементи виготовленого телесеріалу, а тому назване товариство не має право на укладення договорів про передачу таких прав, і відтак у позивача відсутні виключні майнові авторські права на спірний аудіовізуальний твір та право звертатися до суду за стягненням компенсації.

Корпорація звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з цієї справи скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що, судовими інстанціями порушено норми матеріального права, в тому числі Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ) і Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі –Закон), оскільки названі суди не дослідили в повному обсязі докази зі справи, зокрема: авторські договори, що свідчать про наявність у позивача виключних прав на використання на території України протягом ліцензійного періоду з 25.09.2006 по 30.10.2008 аудіовізуального твору "Брати по-різному"; протокол фіксації факту трансляції 26.02.2007 спірного твору в готелі "Металург".

ТОВ "Норма-Центр" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 11112 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з тим, на порушення названого припису ГПК України (1798-12) попередні судові інстанції у вирішенні даного спору не врахували викладеного в постанові суду касаційної інстанції від 16.09.2008 з цієї справи та дійшли невірних висновків по суті справи.

Так, судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ЗАТ "АМЕДИА" (замовник) і ЗАТ "Амедиа Студио" (виконавець) укладено договір від 28.04.2005 № АМп/ПН-01 про створення аудіовізуального твору і передачу прав на його використання, згідно з яким замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити виробництво та здачу замовникові на підставі чинного договору оригінального аудіовізуального твору –телевізійного багатосерійного фільму з попередньою назвою "Прекрасні незнайомці" (кінцева назва –"Брати по-різному");

- відповідно до ліцензійної угоди від 15.09.2006 № АМ/Дав-11 ЗАТ "АМЕДИА" передало компанії TREVANO PICTURES LIMITED виключні майнові авторські права на телевізійне двократне використання виключно у складі програми телевізійного каналу "Інтер" телевізійного багатосерійного художнього фільму "Брати по-різному". Згідно з пунктом 2.2 зазначеного договору права компанії TREVANO PICTURES LIMITED будуть переуступлені останньою Корпорації виключно з метою показу фільму на телеканалі "Інтер";

- 27.03.2006 компанією TREVANO PICTURES LIMITED (ліцензіар) і позивачем (ліцензіат) укладено ліцензійну угоду, згідно з умовами якої ліцензіар надає ліцензіату, а ліцензіат приймає виключне право на трансляцію шляхом передачі в ефір аудіовізуального твору "Брати по-різному" на території України протягом ліцензійного періоду;

- 26.02.2007 зафіксовано факт розповсюдження аудіовізуального твору "Брати по-різному" шляхом його ретрансляції у складі передач телеканалу "Рен ТВ" у готелі "Металург", що розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 319а.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав Корпорації на спірний об’єкт авторського права.

Відповідно до статей 440, 441, 443 ЦК України використання твору має здійснюватись лише за згодою власника відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У частині третій статті 15 Закону зазначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів та включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, з огляду на встановлений загальний порядок використання творів (з дозволу автора та зі сплатою авторської винагороди) та відсутність відомостей щодо визнання недійсними у встановленому порядку договорів від від 28.04.2005 № АМп/ПН-01, від 15.09.2006 № АМ/Дав-11 і ліцензійної угоди від 27.03.2006 про передачу позивачеві виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір висновки апеляційного господарського суду щодо неналежної передачі таких прав та відсутності у Корпорації права на звернення до суду з даним позовом зроблено з неправильним застосуванням зазначених норм матеріального права (статті 440, 441, 443, 445 ЦК України, статті 13, 17 Закону), а тому ці висновки не можуть бути визнані належними підставами для звільнення готелю "Металург" від відповідальності за неправомірне використання об'єкта авторського права.

Крім того, суд першої інстанції, зазначаючи у рішенні про те, що Корпорацією не доведено факту порушення готелем "Металург" прав позивача саме шляхом ретрансляції аудіовізуального твору, не звернув уваги на те, що згідно з актом фіксації від 26.02.2007 у готелі "Металург" розповсюджувався (доводився до відома споживачів) у складі передач телеканалу "Рен ТВ" аудіовізуальний твір "Брати по-різному", відповідач же не подав суду доказів правомірності такого розповсюдження.

Отже, не з’ясувавши відповідних питань, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України (1798-12) є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи.

Тому дана справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно дати належну правову оцінку всім доказам та доводам сторін і на підставі приписів статей 50 і 52 Закону розрахувати суму компенсації, яка підлягає стягненню з готелю "Металург" .

Керуючись статтями 1117 –11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-Корпорація" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 зі справи № 3/325/07-НР скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.