ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р.
№ 19/63-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М., –(доповідача у справі), Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"в особі Нікопольського району електричних мереж
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.10
у справі
№ 19/63-10
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж
до
Приватного підприємства "Гарант"
про
стягнення суми
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Нікопольського РЕМ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ПП "Гарант" 2879грн. 32коп . штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.10 (суддя Петренко І.В.) з приватного підприємства "Гарант" стягнуто штрафні санкції, в тому числі 1184грн. 67коп. пені, 509грн. 98коп. річних, 1184грн. 67коп. втрат від інфляції, крім того, 102грн. держмита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За результатом апеляційного перегляду справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді: Дмитренко А.К., суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) 23.11.10 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив. постанова мотивована тим, що стягнута за рішенням господарського суду від 18.12.09р. по справі № 5/448-09 сума коштів у розмірі 14808 грн. 38 коп. є санкцією за перевищення договірної величини електроспоживання, а не санкцією за порушення грошового зобов’язання або дисципліни розрахунків у сфері економіки, тому нарахування позивачем пені, річних та втрат від інфляції є неправомірним.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована невідповідністю висновків апеляційного суду матеріалам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 18.12.09 по справі № 5/448-09 стягнуто з ПП "Гарант" на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського РЕМ суму 14808грн. 38коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Судами апеляційної та касаційної інстанції рішення господарського суду від 18.12.09 по справі № 5/448-09 залишено без змін. 03.06.09 споживачу поштою вручено рахунок від 27.05.09 № 58 для сплати перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно п. 4.5 договору та абз. 4 п. 6.11 Правил користування електричної енергії (z0417-96) із змінами станом на 16.02.09 тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та /або на платіжному повідомленні і не може перевищувати 5 операційних днів з моменту отримання рахунка енергопостачальника. Споживач повинен був оплатити цей рахунок до 10.06.09, тому на думку позивача, з 11.06.09 у ПП "Гарант" виникла відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Станом на 03.08.10 сума 14808,38 грн. боржником не сплачена.
Крім того, пунктом 1.3. додаткової угоди від 23.07.2003року №1 змінено пункт 4.6 договору, де передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач сплачує енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі 8% річних. У зв’язку із чим позивачем нарахована споживачу пеня у розмірі 1184грн. 67коп.
З такими доводами погодився суд першої інстанції та дійшов висновку, що відповідач має сплатити пеню у розмірі 1184грн. 67коп., оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочення платежу за споживання електроенергії складає 8% річних (пункт 1.3. додаткової угоди до Договору від 23.07.03 №1). Крім того, на думку суду першої інстанції ПП "Гарант" має сплатити 509грн. 98коп. річних, 1184грн. 67коп. втрат від інфляції, враховуючи вимоги пункту 4.7 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Втім, з такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, який в позові відмовив, оскільки санкція за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період визначена ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" застосована у рішенні господарського суду від 18.12.09, тому нарахування позивачем пені на суму 14808грн. 38коп. є неправомірним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного суду, оскільки відповідно до вимог ч.1. ст. 230 Господарського кодексу України, пеня як вид штрафних санкцій, це грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Чатиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своєю природою сума, стягнута рішення господарського суду від 18.12.09 по справі № 5/448-09 є санкцією за порушення дисципліни енергоспоживання. Детально проаналізувавши вищезазначене законодавство, колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що нарахування на зазначену суму (на санкцію) пені, річних та інфляційних втрат є неможливим.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.10 у справі № 19/63-10 залишити без змін.
Головуючий - суддя
Судді
В. Дерепа
Б. Грек
Д. Кривда