ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р.
№ 7/139
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs13502533) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Рівненської області (rs11813635) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепа В.І.–головуючий
Грек Б.М.
Кривда Д.С.
за участю представників:
позивача
Топорецька З.М., представник
відповідача
не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
третьої особи
не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року
у справі
№ 7/139 господарського суду Рівненської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"
до
Корецької міської ради
третя особа
Комунальне підприємство "Добробут" Корецької міської ради
про
визнання недійсним рішення, спонукання до укладання договору
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Корецької міської ради про визнання недійсним рішення Корецької міської ради від 10.08.2010 р. № 2958 "Про розгляд клопотання ТОВ "Пролісок" про продовження термінів договорів оренди на земельні ділянки в м. Корець, вул. Київська,78 та вул. Коновальця, 24" та від 10.08.2010 р. № 2996 "Про надання дозволу комунальному підприємству "Добробут" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування ринків в м. Корець по вул. Київській, 78 та вул. Коновальця, 24 та на користування господарськими одиницями"; визнання за позивачем переважного права на укладання на новий строк договорів оренди землі; зобов'язання відповідача укласти на новий строк договори оренди земельних ділянок у м. Корці по вул. Київській, 78 та вул. Коновальця, 24.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.10.2010 року (суддя Маціщук А.В.) у справі №7/139 в позові відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року (судді: Кравчук Н.М. –головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2010 року у справі №7/139 в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення Корецької міської ради від 10.08.2010 р. № 2996 "Про надання дозволу комунальному підприємству "Добробут" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування ринків в м. Корець по вул. Київській, 78 та вул. Коновальця, 24 та на користування господарськими одиницями" скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Визнано недійсним рішення Корецької міської ради від 10.08.2010 р. № 2996 "Про надання дозволу комунальному підприємству "Добробут" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування ринків в м. Корець по вул. Київській, 78 та вул. Коновальця, 24 та на користування господарськими одиницями". В іншій частині рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2010 року у справі №7/139 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати повністю, скасувати постанову апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) .
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, на підставі договорів, укладених Корецькою міською радою та ТОВ "Пролісок" 31.08.2005 р. позивачеві передані в оренду на п'ять років земельні ділянки в м.Корець по вул.Коновальця,24 (загальною площею 22293 кв.м і по вул.Київській,78 (загальною площею 1151 кв.м). Умовами договорів (п.8) визначено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Листом № 30 від 29.07.2010 р., адресованим міському голові, позивач повідомив про намір продовжити термін дії договорів оренди.
Корецькою міською радою 10.08.2010 року прийнято рішення № 2958 "Про розгляд клопотання ТОВ "Пролісок" про продовження термінів договорів оренди на земельні ділянки в м. Корець, вул. Київська, 78 та вул. Коновальця, 24", яким позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про продовження оренди земельних ділянок.
Крім того, 10.08.2010 р відповідачем прийнято рішення № 2996 "Про надання дозволу комунальному підприємству "Добробут" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування ринків в м. Корець по вул. Київській, 78 та вул. Коновальця, 24 та на користування господарськими одиницями".
Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем рішеннями, оскільки вважає, що саме він має переважне право на оренду спірних земельних ділянок.
Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Як вбачається зі статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Кодексу).
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 33 Закону встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) рішенням міської ради.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.
Таким чином, враховуючи що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову у відповідній частині.
постанова суду в частині задоволення позову щодо визнання недійсним рішення Корецької міської ради від 10.08.2010 року № 2996 не оскаржується.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної, оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийняті судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року у справі № 7/139 господарського суду Рівненської області залишити без змін.
Головуючий
Судді
В. Дерепа
Б. Грек
Д. Кривда