ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р.
№ 2/47
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12432022) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепа В.І.–головуючий
Грек Б.М.
Кривда Д.С.
за участю представників:
позивача (за первісним позовом)
Ломінський Є.Л., представник
відповідачів (за первісним позовом)
не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
третіх осіб
1) ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник
2,3) не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
Генеральної прокуратури України
Лук'яненко В.В., прокурор відділу
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року
у справі
№ 2/47 господарського суду міста Києва
за позовом
Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
до
1. Управління земельних ресурсів у Київській області,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"
третя особа
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6,
2. Управління земельних ресурсів у Київській області,
3. Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру"
за участю
Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області
про
визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельної ділянки до земельного запасу сільської ради
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до
1. Управління земельних ресурсів у Київській області
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"
третя особа
1. Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області,
2. Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру",
3. Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області
за участю
Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області
про
визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельної ділянки до земельного запасу сільської ради
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2010 року (суддя Домнічева І.О.) зупинено провадження у справі № 2/47 у зв’язку з призначенням судової експертизи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року (головуючий суддя –Сотніков С.В, судді Дзюбко П.О., Сулім В.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2010 року у справі №2/47 залишено без змін.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та ухвалу скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено вимоги статей 41, 79 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції було безпідставно призначено судову експертизу.
Від Горенської сільської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 надійшли відзиви на касаційну скаргу.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.
Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) . Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів погоджується з тим, що враховуючи право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дав цілком вірне обґрунтування необхідності призначення судово-економічної експертизи.
Оскільки ухвали суду підлягають оскарженню лише у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а оскарження ухвали в частині призначення експертизи оскарженню не підлягає, то ухвала суду може бути оскаржена лише в частині зупинення провадження по справі. При цьому, відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у разі призначення господарським судом судової експертизи зупинення провадження у справі є правом суду.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм права при винесенні ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала у справі прийнята з дотриманням норм права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року у справі № 2/47 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий
Судді
В. Дерепа
Б. Грек
Д. Кривда