Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові інноваційні технології" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. у справі № 40/366пд господарського суду Донецької області за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові інноваційні технології" про визнання ліцензійного договору № 42/01 та патенту на корисну модель №13399 від 15.03.2006р. недійсними,

за участю представників:

Позивача: не з’явився,

Відповідача: Ковтуненко Є.І., дов. № 01/02-1 від 08.02.2010р.

Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі –ДП "ВК "Краснолиманська", Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові інноваційні технології" (далі –ТОВ "Нові інноваційні технології", Відповідач) про визнання недійсними ліцензійного договору № 42/01 та патенту на корисну модель № 13399 від 15.03.2006р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.08.2010р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2010р., провадження у справі було зупинено на строк проведення експертизи.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Нові інноваційні технології", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду у даній справі і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що ухвалою від 31.08.2010р. судом першої інстанції було призначено у справі судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, а тому, з урахуванням пункту 1 частини 2 ст. 79 ГПК України та неможливості розгляду справи у межах строків, встановлених ст. 69 цього ж Кодексу, дійшов висновку про правомірність зупинення судом провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові інноваційні технології" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. у справі № 40/366пд господарського суду Донецької області –без змін.