Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 липня 2010 року у справі № 21/31-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 100 233 грн. 55 коп.,

У лютому 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 90 780 грн. 48 коп. основного боргу і 9 453 грн. 07 коп. штрафних санкцій з підстав невиконання умов договору від 13 квітня 2009 року № 512.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 квітня 2010 року (суддя Н. Пелипенко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 7 липня 2010 року, позов задоволено в частині стягнення 90 780 грн. 48 коп. основного боргу; у стягненні 9 453 грн. 07 коп. пені в позові відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати з підстав незастосування до спірних правовідносин та неправильного застосування господарськими судами статей 509, 525, 526, 530, 638, 1212 Цивільного кодексу України, статей 38, 43 Господарського процесуального кодексу України та направити справу на новий розгляд.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін в судове засідання не з’явились.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Підставою позову позивач зазначає неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 13 квітня 2009 року № 512.

На підтвердження факту поставки товару продавець подав господарському суду накладну від 7 липня 2009 року № 3174/ГП на суму 98 580 грн. 48 коп.

Водночас у тексті цієї накладної зазначено, що вона видана на виконання умов іншого договору - договору від 9 листопада 2007 року № 322.

За таких обставин господарські суди, дійшовши висновків про те, що в даному випадку поставка товару здійснювалась не на умовах договору від 13 квітня 2009 року № 512, на який посилається позивач як на підставу позову, задовольнили позов.

Проте з таким висновком господарських судів погодитися неможна.

Відповідно до правила пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Зазначене клопотання в матеріалах справи відсутнє і у господарських судів не було підстав виходити за межі позовних вимог.

Неправильне застосування господарськими судами статті 83 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування судових рішень у даній справі та її передачу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 липня 2010 року у справі №21/31-10 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.