18/140-2421 Про визнання права власності на будівлю гуртожитку - 09.02.2011 Прийняття

У грудні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою, у якій просило визнати за ним право власності на будівлю гуртожитку за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. С.Бандери, 60/1.

У якості відповідача Товариство зазначило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі –Відділення).

Викладені у позовній заяві вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що будівля гуртожитку, яка стосується предмету спору, увійшла до складу статутного капіталу Орендної фірми "Тернопільбуд", правонаступником якої воно є, під час проведення приватизації, проте відповідне право власності на цю будівлю за ним не зареєстровано.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.09.2010 р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Чортківську міську раду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. (суддя Охотницька Н.В.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. (колегія суддів: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Марко Р.І.) рішення господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві.

Відділення звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. і рішення господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Відділення обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, які оскаржуються, дійшли до неправильних висновків, неправильно застосували ст. ст. 4, 127 Житлового кодексу Української РСР, ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 1, 2, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, у касаційній скарзі Відділення просить зупинити виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. до завершення його перегляду в порядку касації.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, оскільки зазначеним судовим рішенням, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р., було визнано за Товариством право власності на будівлю гуртожитку за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. С.Бандери, 60/1, а відтак виконання вказаних рішення та постанови не потребує здійснення будь-яких виконавчих дій у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , що виключає можливість зупинення їх виконання.

Заступник прокурора Тернопільської області також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. і рішення господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора Тернопільської області обґрунтовує тим, що місцевий та апеляційні господарські суди при прийнятті оскаржуваних судових актів дійшли до помилкових висновків, не врахували ст. ст. 127 –131 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) , ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 1, 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу Відділення та заступника прокурора Тернопільської області до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Відділення та заступника прокурора Тернопільської області підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства та визнаючи за ним право власності на будівлю гуртожитку за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. С.Бандери, 60/1, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що вказана будівля гуртожитку увійшла до складу статутного капіталу Орендної фірми "Тернопільбуд", правонаступником якої є Товариство, під час проведення приватизації.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано частину четверту ст. 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Внаслідок цього господарські суди першої та другої інстанції, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясували обставини щодо того, чи не набули будь-які особи у передбаченому законодавством України порядку права власності на частину гуртожитку, який стосується предмету спору, у період з моменту входження вказаного гуртожитку до складу статутного капіталу Орендної фірми "Тернопільбуд" під час проведення приватизації та до моменту прийняття рішення у справі.

Згідно з частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 20.09.2010 р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області та заступника прокурора Тернопільської області задовольнити частково.