Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. (колегія суддів: Алєєва І.В., Величко Н.Л., Москальова І.В.) заступнику прокурора Запорізької області відмовлено у поновленні пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги, та залишено його апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р. без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що заступник прокурора Запорізької області:

– не зазначив, у чому саме відбулось або може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави у спірних правовідносинах, та не обґрунтував, чому апеляційну скаргу подано в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області;

– подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р. після завершення трьохмісячного строку, протягом якого можливо відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для її подання.

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. скасувати та передати справу до Донецького апеляційного господарського суду для відкриття апеляційного провадження. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора Запорізької області обґрунтовує посиланням на ст. ст. 301, 31 Закону України "Про планування в забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст. 4 Закону України "Про архітектурно діяльність", ст. ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Рибальське колективне підприємство "Маяк" скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, у якому зазначає, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. є законною та обґрунтованою.

Бердянська міська рада не скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Запорізької області підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, заступник прокурора Запорізької області, посилаючись на ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, ст. ст. 301, 31 Закону України "Про планування в забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст. 4 Закону України "Про архітектурно діяльність", зазначив, чому саме апеляційна скарга на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р. подається ним в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області та чим саме вказане рішення порушує інтереси держави: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області є урядовим органом, який уповноважений здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у сфері будівництва, містобудування та архітектури, а рішення, яке оскаржується, порушує інтереси держави у сфері містобудування та додержання будівельних норм і правил.

Таким чином, висновок апеляційного господарського суду про те, що заступник прокурора Запорізької області в апеляційній скарзі не зазначив, у чому саме відбулось або може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави у спірних правовідносинах, та не обґрунтував, чому апеляційну скаргу подано в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, є безпідставним.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заступника прокурора Запорізької області про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції посилався на частину другу ст. 93 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р., згідно з якою відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а також на частину сьому п. 2 розділу ХІІІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , якою встановлено, що судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що посилання на викладену норму ст. 93 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним, оскільки, як встановлено господарським судом другої інстанції, заступник прокурора Запорізької області апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р. подав 26.11.2010 р., а відтак станом на момент подачі вказаної апеляційної скарги Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) у зв'язку з внесенням до нього змін на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) не містив зазначеної норми у редакції, на яку послався господарський суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Посилання при цьому апеляційного господарського суду на частину сьому п. 2 розділу ХІІІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) як на підставу застосування ст. 93 Господарського процесуального кодексу України у наведеній редакції є безпідставним, оскільки вказана норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) лише встановлює порядок набрання законної сили судовими рішеннями, прийнятими судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом (2453-17) , і строки їх апеляційного оскарження, та не містить будь-якого обмеження строку, протягом якого можливо відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. прийняти з порушенням норм процесуального права.

Частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на наведене, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права. При цьому справа має бути передана до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги заступника прокурора Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. у справі № 10/706/07 господарського суду Запорізької області скасувати.

Справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги заступника прокурора Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 р. у справі № 10/706/07.