Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2010 року у справі № 9/87 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Союз", Російська Федерація, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград, про визнання недійсними протоколу та контракту,

за участю представників сторін:

позивача –Олійник Д.С., дов. № 1н-234 від 02.07.2010р.; Терещук О.О., дов. № 46 від 04.02.2011р.;

відповідача –ОСОБА_1., особисто; Краснощоков Є.В., дов. № 387 від 19.08.2010р.

У липні 2010 року позивач ЗАТ "Союз" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ФОП ОСОБА_1. про визнання недійсними протоколу та контракту.

Вказував, що 30.05.94 між ним АТ "Кіровоград-Союз" був укладений договір про сумісну діяльність, згідно якого він зобов’язався передати без сплати мита АТ "Кіровоград-Союз" обладнання для виробництва хліба та хлібобулочних виробів строком на 10 років, а останній –перераховувати йому 49 % від суми отриманого прибутку та повернути майно після закінчення строку дії контракту.

Зазначав, що в травні 2010 року йому стало відомо про те, що згідно рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, було вирішено припинити дію вказаного договору про сумісну діяльність та укласти з ФОП ОСОБА_1. контракт на продаж обладнання, переданого за означеним договором.

27.05.04 між ним (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений контракт № 17, згідно якого він зобов’язався передати у власність покупця ОСОБА_1. технологічне обладнання та інвентар для пекарень, перелік якого вказаний у специфікації № 1, а покупець –сплатити вартість придбаного обладнання на умовах, визначених контрактом.

Посилаючись на ту обставину, що рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, ЗАТ "Союз", не приймались, контракт № 17 на продаж обладнання, переданого за договором про сумісну діяльність, не укладався, а підписи на протоколі та на контракті Голові Правління ЗАТ "Союз" Бондаренку Ф.Я. не належать, позивач просив визнати недійсними вказані рішення загальних зборів ЗАТ "Союз" та контракт № 17, а також зобов’язати відповідача повернути майно, отримане ним за зазначеним контрактом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року (суддя Шевчук О.Б.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване пропуском позивачем встановленого положеннями ст. 257 ЦК України строку позовної давності для звернення з даним позовом та не наданням належних доказів поважності пропуску вказаного строку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2010 року (колегія суддів у складі: Лотоцька Л.О. –головуючого, Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено: визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, оформлене протоколом № 1; визнати недійсним контракт № 17 від 27.05.04 укладений між ЗАТ "Союз" та ФОП ОСОБА_1. та витребувати у ФОП ОСОБА_1. на користь ЗАТ "Союз" майно, перелічене в резолютивній частині постанови.

постанова обґрунтована посиланнями на ту обставину, що згідно висновку експерта № 59 від 01.07.10 підписи на контракті та на протоколі № 1, яким оформлені рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, вчинені не ОСОБА_2., що свідчить про їх недійсність та є підставою до застосування правових наслідків, встановлених ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та ст.ст. 4, 34, 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.05.94 між ЗАТ "Союз" та АТ "Кіровоград-Союз" був укладений договір про сумісну діяльність, згідно якого ЗАТ "Союз" зобов’язався без сплати мита передати АТ "Кіровоград-Союз" обладнання для виробництва хліба та хлібобулочних виробів строком на 10 років, а останній –перераховувати ЗАТ "Союз" 49 % від суми отриманого прибутку та повернути майно після закінчення строку дії контракту.

27.05.04 рішеннями загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз", які оформлені протоколом № 1, було вирішено припинити дію вказаного договору про сумісну діяльність та укласти з ФОП ОСОБА_1. контракт на продаж обладнання, переданого за означеним договором.

27.05.04 між ЗАТ "Союз" (продавцем) та ФОП ОСОБА_1. (покупцем) був укладений контракт № 17, згідно якого продавець зобов’язався передати у власність покупця технологічне обладнання та інвентар для пекарень, перелік якого вказаний у специфікації № 1, а покупець –сплатити вартість придбаного обладнання на умовах, визначених контрактом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, ЗАТ "Союз" не приймались, контракт № 17 на продаж обладнання, переданого за договором про сумісну діяльність не укладався, а підписи на протоколі та на контракті Голові Правління ЗАТ "Союз" Бондаренку Ф.Я. не належать.

Розглядаючи даний спір місцевий суд виходив з пропуску строку позовної давності для звернення з даним позовом, а також з того, що позивачем не доведено вчинення підпису на контракті № 17 та на протоколі № 1 не Головою Правління ЗАТ "Союз" ОСОБА_2., а суд апеляційної інстанції з того, що висновком експерта № 59 від 01.07.10 підтверджується підписання вказаних документів не ОСОБА_2., що є підставою до визнання рішень загальних зборів ЗАТ "Союз" від 27.05.04 недійсними та зобов’язання відповідача повернути майно.

Вказані обставини стали підставою до постановлення різних за змістом судових рішень.

Разом з тим, судами не надано належної правової оцінки наступним обставинам.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ЗАТ "Союз", який зареєстрований в м. Москва Російської Федерації, звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_1. з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, контракту № 17, укладеного між сторонами у справі на підставі вказаного рішення загальних зборів ЗАТ "Союз" та про зобов’язання відповідача повернути майно, отримане ним за зазначеним контрактом.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд апеляційної інстанції посилаючись на ст. 100 ЦК України виходив з того, що рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, є недійсними та обґрунтовував свої висновки постановою про порушення кримінальної справи та висновком експерта.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимоги про визнання недійсним контракту № 17 та про зобов’язання повернути майно, пов’язані з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, зареєстрованого в Російській Федерації.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.08 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство.

Відповідно до п. 9 вказаної Постанови (v0013700-08) діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридична особа, відносини між товариством та акціонерами, між акціонерами акціонерного товариства щодо його діяльності, а також корпоративного управління регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Таким чином, вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерного товариства, зареєстрованого і іноземній державі, непідвідомча господарським судам України.

Будь-яких даних про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04 судом Російської Федерації матеріали справи не містять.

Разом з тим, задовольняючи вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, суд апеляційної не визначив коло учасників, які можуть бути відповідачами за даною вимогою та застосував законодавство України до товариства, зареєстрованого в іноземній державі, що стало наслідком постановлення необґрунтованого рішення.

Підставою до відмови в позові місцевий суд вважав пропуск строку позовної давності для звернення з даним позовом за відсутності поважних причин.

Проте, звертаючись до суду з позовом позивач зазначав про те, що про існування протоколу № 1, яким оформлені рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, йому стало відомо лише в травні 2010 року.

Отже, місцевим судом не в повному обсязі досліджені причини пропуску строку позовної давності, тому висновки суду про відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності, слід вважати безпідставними.

Крім того, розглядаючи даний спір, суди не надали належної правової оцінки вимогам, які входять до предмету позову, не з’ясували коло учасників, які можуть бути відповідачами за даними вимогами та дійшли помилкового висновку про те, що ФОП ОСОБА_1. є належним відповідачем у справі в частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Союз" від 27.05.04, які оформлені протоколом № 1, що стало підставою до покладення апеляційним судом на відповідача обов’язку по поверненню майна та суперечить вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій не є такими, що відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити суб’єктний склад учасників даного спору, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1115, 1116, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2010 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року у справі № 9/87 скасувати.

3. Справу № 9/87 направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду.