ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
09 лютого 2011 р.
|
№ 8/107
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого
|
Мирошниченка С.В.
|
|
суддів
|
Барицької Т.Л.
Губенко Н.М.
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
|
Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області
|
|
на рішення
від
та на постанову
від
|
господарського суду Полтавської області
14.10.2010
Харківського апеляційного господарського суду
06.12.2010
|
|
у справі господарського суду
|
№ 8/107 Полтавської області
|
|
за позовом
|
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
|
|
до
|
Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області
|
|
про
|
стягнення 21 827, 74 грн.
|
у судовому засіданні взяли участь представники:
|
- позивача
|
повідомлений, але не з'явився;
|
|
- відповідача
|
Сенкевич В.І.; Головко С.І.;
|
ВСТАНОВИВ:
10.08.2010 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про стягнення 22 040,76 грн., у т.ч. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17 244,58 грн., 3 770,01 грн. пені, 1 026,17грн. 3% річних (з урахуванням розрахунку заборгованості за договором оренди № 25 від 12.12.2006 –а.с. 48-51).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2010 у справі № 8/107 (суддя Плеханова Л.Б.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П. –головуючий суддя, судді Камишева Л.М., Черленяк М.І.) позов задоволено. За рішенням стягнуто з Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 22 040, 76 грн., у т.ч. 13 570 грн. сума основного боргу, 3 770,01 грн. - пеня, 3 674,58 грн. - інфляційні нарахування та 1 026,17грн. - 3% річних.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Руденківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 8/107, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
При прийнятті судових рішень у справі місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що:
- 12.12.2006 між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень № 25, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння приміщення, що знаходяться за адресою: с. Руденківка, Н. Санжарського району загальною площею 118 кв. м.;
- згідно з актом приймання-передачі № 5 від 03.01.2007 відбулася передача нежитлових приміщень орендарю;
- відповідно до п. 4.1 договору, термін оренди складає 6 місяців і діє з моменту підписання даного договору обома сторонами; у разі, коли жодна сторона в термін до 14 днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонговується на термін шість місяців (п. 4.2 договору);
- пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачено, що розмір орендної плати складає 5,00грн. за 1 кв.м., загалом за місяць орендна плата складає 590 грн.; орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця;
- відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень № 25 в частині оплати орендної плати належним чином не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13 570 грн.;
- відповідно до п. 9.1 договору "орендар несе відповідальність у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день від суми простроченого платежу".
Вищий господарський суд України вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких вони дійшли висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 47, статті 43 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи шляхом всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін ; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Приймаючи судові рішення у даній справі, суди обох інстанцій не врахували приписів названих норм, не спростували та не відхилили доводи Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, викладені як у відзиві на позовну заяву та в додатку 2 до відзиву на позовну заяву (а.с. 47-50), так і в апеляційній скарзі (а.с. 66-70), стосовно того, що надані позивачем розрахунки заборгованості з урахуванням індексу інфляції за договором оренди нежитлових приміщень № 25, пені за період з 20.09.2009 по 20.09.2010, 3 % річних за період з 21.10.2008 по 14.10.2010, зроблені невірно, оскільки в основу розрахунку пені (за період з 20.09.2009 по 20.09.2010), 3% річних (за період з 21.10.2008 по 14.10.2010) та інфляційних втрат (за період з 21.10.2008 по 14.10.2010) покладено суму основної заборгованості у розмірі 12390 грн., яка виникла станом на 01.08.2010 .
Крім того, судами попередніх інстанцій не взято до уваги статті 232 ГК України, якою визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, задовольняючи вимоги щодо стягнення пені за період з 20.09.2009 по 20.09.2010 (більше ніж шість місяців), судами не взято до уваги те, що, в силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12)
є підставою для скасування судового рішення у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 8/107.
Справу № 8/107 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
|
Головуючий суддя
Судді
|
С.В. МИРОШНИЧЕНКО
Т.Л. БАРИЦЬКА
Н.М. ГУБЕНКО
|