Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 14.01.2011 р. колегію суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга ВАТ "Бердянський райагропромпостач" була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.02.2011 р.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О. справа розглядалась колегією суддів у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді – Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному за розпорядженням від 02.02.2011 р.

Бердянська міська рада Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до ВАТ "Бердянський райагропромпостач" про внесення змін до договору оренди землі від 24.09.2007 р., укладеного між сторонами у справі та зареєстрованому в державному реєстрі земель 11.02.2008р. за № 040826500051, а саме, у пункт 9 договору щодо розміру орендної плати та доповнення розділу договору "Інші права та обов'язки сторін" пунктом щодо розміру орендної плати, із застосуванням до відносин між сторонами статті 631 Цивільного кодексу України (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог том 1 а.с. 23).

Позовні вимоги з посиланням на приписи статті 209 Господарського кодексу України, статтю 654 Цивільного кодексу України та статті 15, 18, 30 Закону України "про оренду землі" обґрунтовані тим, що пунктом 9 укладеного між сторонами договору встановлено розмірі орендної плати, а пунктом 13 цього договору було передбачено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках передбачених законом.

Так, Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України "від 03.06.2008 р. № 309-VІ (309-17) було внесено зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" в частині встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та визначено мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності на рівні трикратного розміру земельного податку. При цьому, статтею 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Позивач зазначив, що пунктом 5 рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008 р. № 9 "Про затвердження переліку розмірів орендної плати за землю у м. Бердянськ" зазначено, що орендарям земельних ділянок м. Бердянкська, розмір орендної плати яких не відповідає вимогам Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України "від 03.06.2008 р. № 309-VІ (309-17) , тобто менший трикратного земельного податку, до 01.01.2009 р. укласти додаткові угоди до договорів оренди землі щодо приведення розміру орендної плати за землю до вимог Закону.

У зв'язку з чим зі змінами у законодавстві, позивач листом від 04.11.2009 р. вих. № 05-5513 запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 24.09.2007 р., на що відповідач листом від 13.11.2009 р. відмовився від укладення додаткової угоди до договору, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позовну заяву ВАТ "Бердянський райагропромпостач" просило відмовити у її задоволенні, зокрема, вказавши, що зміна орендної плати можлива лише за згодою сторін, а позивачем не було дотримано вимог законодавства щодо внесення змін у спірний договір.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволені частково, внесено зміни в пункт 9 договору оренди землі, укладеного між Бердянською міською радою Запорізької області та ВАТ "Бердянський райагропромпостач" 24.09.2007 р. (зареєстрований в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.208 р. № 040826500051), встановивши, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі. В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що вимоги про внесення змін в пункт 9 договору оренди землі від 24.09.2007 р. щодо зміни розміру орендної плати з 1 % нормативної грошової оцінки землі до 3 % від її нормативної грошової оцінки є обґрунтованими.

Разом з цим суд першої інстанції вказав на те, що внесення змін щодо істотних умов в частині розміру орендної плати на період, що минув, не передбачено, у зв'язку з чим відмовив у задоволені вимог про застосування відповідних змін, внесених до договору оренди землі від 24.09.2007 р., з 01.01.2008 р.

Щодо вимоги позивача про доповнення договору оренди землі розділом "Інші права та обов’язки сторін" наступного змісту: "Розмір річної орендної плати за земельну ділянку не є сталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору" суд першої інстанції дійшов висновку щодо її безпідставності, зазначивши, що оскільки внесення змін до договору потребує письмової форми та взаємного узгодження їх сторонами, запропонований Бердянською міською радою пункт договору суперечить умовам договору та приписам діючого законодавства.

За апеляційною скаргою ВАТ "Бердянський райагропромпостач" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Новікова Р.Г., Волков Р.В., Дучал Н.М.) переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.11.2010 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ВАТ "Бердянський райагропромпостач" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного суду щодо чинності та обов'язковості до виконання рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008 р. № 9, щодо зобов'язання всіх орендарів змінити договірні відносини, фактично всупереч статті 525 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 188 Господарського кодексу України - в односторонньому порядку, хоча, на думку скаржника, в даному випадку міська рада лише сторона господарсько –договірних правовідносин, а не розпорядчо –виконавчий орган, і договір не передбачав змін умов в односторонньому порядку. При цьому, стаття 30 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає зміну умов договору оренди за згодою сторін, застосована не була.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що умовою перегляду розміру орендної плати сторони у договорі визначили саме зміну розміру земельного податку, але ніяк не зміну граничного розміру мінімальної ставки орендної плати, як було запроваджено Законом України № 309-VІ від 03.06.2008 р. (309-17) , після набрання чинності яким середня ставка земельного податку, що встановлена частиною 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю" (1%) залишилась незмінною, що виключає наявність підстав для збільшення розміру орендної плати згідно з пунктом 13 договору оренди.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, на підставі рішення Бердянської міської ради Запорізької області №10 від 30.08.2007 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок" між Бердянською міською радою Запорізької області (Орендодавець) та ВАТ "Бердянський райагропромпостач" (Орендар) був укладений договір оренди землі від 24.09.2007 р., згідно пунктів 1 та 2 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для підприємств іншої промисловості, яка знаходиться в місті Бердянськ Запорізької області по вул. Гагаріна, 7-а, загальною площею 0,1217га.

Даний договір зареєстрований в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 р. № 040826500051.

Визначена договором земельна ділянка була передана у користування відповідачу за актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Строк дії договору оренди землі встановлений у пункті 8 цього договору, відповідно до якого договір укладено строком до 01.08.2056 р.

За приписами пунктів 9, 10 договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 2 554,63 грн. (2,10 грн. за 1 кв.м.) на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 13 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 36 договору оренди, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з урахуванням змін у законодавстві, Бердянською міською радою Запорізької області 11.12.2008 р. було прийнято рішення "Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську" № 9, відповідно до пункту 5 якого орендарі земельних ділянок м. Бердянська, розмір орендної плати яких не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.2008 р. (309-17) , тобто менший трикратного земельного податку, зобов’язані до 01.01.2009 р. укласти додаткові угоди до договорів оренди землі щодо приведення розміру орендної плати за землю до вимог Закону.

З метою внесення змін щодо розміру орендної плати за договором оренди від 24.09.2007 р., позивач 04.11.2009 р. направив на адресу ВАТ "Бердянський райагропромпостач" проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким запропоновано внести зміни до пункту 9 договору оренди землі, а саме, замість слів "в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки" вказати "3% від її нормативної грошової оцінки", доповнити договір розділом "Інші права та обов’язки сторін" наступного змісту: "Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору".

Позивач також запропонував застосовувати внесені зміни до договору оренди землі з 01.01.2008 р. у відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України.

Проте, відповідач у листі № 630/07 від 13.11.2009 р. не погодився із пропозиціями позивача щодо внесення відповідних змін до спірного договору та відмовився від підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога Бердянської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 24.09.2007 р., укладеного між сторонами у справі та зареєстрованому в державному реєстрі земель 11.02.2008р. за № 040826500051, а саме у пункт 9 договору щодо розміру орендної плати та доповнення розділу договору "Інші права та обов'язки сторін" пунктом щодо розміру орендної плати.

Судами під час розгляду справи встановлено, що доказів визнання рішення Бердянської міської ради Запорізької області "Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську" № 9 від 11.12.2008 р. недійсним або його скасування в установленому порядку відповідачем не надано.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року № 309-УІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) .

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у зв’язку з встановленням чинним законодавством мінімального розміру орендної плати, у позивача виникли підстави для внесення змін до договору оренди землі від 24.09.2007р. щодо збільшення розміру орендної плати.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судами першої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 –43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2010 у справі № 18/196д/10 та рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.