Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 13.01.2011 р. колегію суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга ТОВ "Волочиськ-агро" була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.02.2011р.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні 08.02.2011 р. справа розглядалась колегією суддів у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді – Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному за розпорядженням від 02.02.2011 р., про що присутніх представників сторін було повідомлено на початку судового засідання, відводів складу колегії суддів не заявлено.

ПСП "Галичанка" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Підволочиської районної державної адміністрації, ТОВ "Агрофірма "Медобори", ДП "Центр Державного Земельного Кадастру" в особі Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", та Управління Держкомзему у Підволочиському районі, за участю третьої особи - Хмелиськівської сільської ради про :

- визнання недійсними з моменту їх вчинення (держаної реєстрації) договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради та укладені між ТОВ "Агрофірма "Медобори" і Підволочиською районною державною адміністрацією, а саме земельної ділянки площею 82,4639 га реєстраційний № 040865703107 та земельної ділянки, площею 59,5820 га, реєстраційний № 040865703106;

- зобов'язання Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію спірних договорів;

- зобов'язання Підволочиську районну державну адміністрацію провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду згідно вимог статей 124, 134- 137 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України "Про оренду землі" та укласти договори оренди земельних ділянок з переможцем торгів (аукціону).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на звернення позивача щодо передання спірних земельних ділянок в оренду позивачу, Підволочиською райдержадміністрацією 23.12.2008 р. були підписані оспорювані договори оренди землі з ТОВ "Агрофірма "Медобори" та подані на реєстрацію без проведення конкурентного розподілу (аукціону) з отримання права на оренду землі.

Позивач також зазначив щодо відсутності у спірних договорах оренди землі однієї із істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, а реєстрація договорів здійснена за відсутності всіх невід'ємних частин договору, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на позовну заяву ДП "Центр Державного Земельного Кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії просило відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що по-перше, філія є реєстраційним органом і перевірка справи на відповідність чинному законодавству не входить до її компетенції, по - друге, позивач посилається на порушення статті 15 Закону України "Про оренду землі" щодо укладення договорів за відсутності всіх істотних умов та без наявності невід'ємних частин, при цьому не зазначаючи які саме істотні умови та невід'ємні частини договорів відсутні, а по –третє, позивачем не наведено жодних підстав для визнання спірних договорів недійсними на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач зазначив про наявність у адміністративному суді справи за участю тих же сторін, з тих же підстав і того ж предмету спору.

ТОВ "Агрофірма "Медобори" у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначив, що правовідносини, які виникли з оскаржуваних позивачем договорів оренди земельних ділянок, не стосуються позивача та ніяким чином не порушують та не впливають на права та обов'язки позивача, а посилання позивача на те, що він мав намір також взяти в оренду спірні земельні ділянки не надає йому права бути суб'єктом оскарження самих договорів оренди, тобто на думку відповідача, позивач не може бути стороною у справі щодо оскарження дійсності спірних договорів оренди земельних ділянок.

При цьому, як вважає відповідач, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію договорів та зобов'язання Підволочиську районну державну адміністрацію провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду не відносяться до юрисдикції господарського судочинства.

Підволочиська районна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву просила відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 28.11.2008 р. № 823 "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладенню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелисківської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" ТОВ "Агрофірма "Медобори" було надано дозвіл на переукладення договору оренди земель резервного фонду загальною площею 142,05 га на території Хмелисківської сільської ради. А тому, відповідач з посиланням на приписи статті 124 та частини 2 статті 134 Земельного кодексу України зазначив, що спірні договори оренди земельних ділянок були укладені з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки земельні торги по набуттю права оренди землі не проводяться у разі поновлення (переукладення) договорів оренди.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.04.2010 р. (суддя Андрусик Н.О.), зокрема, замінено позивача - ПСП "Галичанка" його правонаступником –ТОВ "Волочиськ-агро".

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.05.2010 р. позовні вимоги задоволені частково, а саме:

- визнані недійсними договори оренди землі, укладені між Підволочиською районною державною адміністрацією і ТОВ "Агрофірма "Медобори" 23.12.2008 року, які зареєстровані 26.12.2008 р. Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за реєстраційними № 040865703107, №040865703106, на майбутнє з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- зобов’язано Підволочиський районний відділ Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених між Підволочиською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агрофірма "Медобори" 23.12.2008 року, які зареєстровані державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 26.12.2008 року за № 040865703107 та № 040865703106.

В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Підволочиську районну державну адміністрацію провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана вимога не підлягає вирішенню в господарських судах України за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що укладення спірних договорів оренди землі відбулося без дотримання відповідної процедури, тобто з порушенням вимог зазначеного Закону та Земельного кодексу України (2768-14) , прийняття рішення стало наслідком порушення й права позивача щодо набуття спірних земельних ділянок в оренду в порядку, передбаченому зазначеними актами законодавства. А оскільки договори оренди землі від 23.12.2008 р. суд визнає недійсними на майбутнє, то відповідно слід вчинити дії по внесенню реєстраційних дій щодо скасування їх державної реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

За апеляційними скаргами Підволочиської районної державної адміністрації та ТОВ "Агрофірма "Медобори" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) переглянувши рішення господарського суду Тернопільської області від 27.05.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 11.11.2010 р. скасував його в частині визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між Підволочиською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агрофірма "Медобори" 23.12.2008 р. та в частині зобов`язання Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію вищевказаних договорів оренди землі скасував.

Прийняв нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі укладених 23.12.2008 р. між Підволочиською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агрофірма "Медобори" відмовив.

В частині позовних вимог про зобов`язання Підволочиський районний відділ Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію вищевказаних договорів оренди земельних ділянок припинив провадження у справі на підставі частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, зокрема, зазначив, щодо відсутності правових підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, судом було зазначено, що задовольняючи вимоги щодо зобов`язання відповідача скасувати державну реєстрацію спірних договорів, судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що позивачем ставиться вимога про спонукання до вчинення дій органу владних повноважень, та не встановлено правовий статус Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" в даній справі, в зв`язку з чим провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню на підставі частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив щодо обґрунтованості висновку суду першої інстанції про припинення провадження у справі за вимогою позивача про зобов'язання райдержадміністарцію провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду та укладення договорів оренди земельних ділянок з переможцем торгів, оскільки вказана вимога не підлягає вирішенню в господарських судах України за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

ТОВ "Волочиськ-агро" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. скасувати, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27.05.2010 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що оспорювані договори оренди земельних ділянок, а також первинні локальні акти органу державної влади –розпорядження голови Підволочиської райдержадміністрації з цього питання приймалися з порушенням вимог діючого законодавства, і в даному випадку, з урахуванням звернення позивача про передачу йому в оренду спірних земельних ділянок та приписів частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, якою встановлено передача земель за результатами проведення земельних торгів (аукціону), відповідачами по справі порушені права позивача щодо права оренди вказаних земельних ділянок.

Заявник касаційної скарги зазначив, що ТОВ "Агрофірма Медобори" не був правонаступником ТОВ "Агрофірми "Нива" на момент переукладення договорів оренди земельних ділянок, а посилання відповідача щодо переукладення цих договорів є такими, що не відповідають чинному законодавству.

Скаржник також зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що розпорядження голови Підволочиської райдержадміністрації від 17.11.2008 р. № 896, на підставі якого ТОВ "Агрофірма Медобори" набуло право користування спірними земельними ділянками, не було скасовано та є чинним, є помилковим, оскільки вказане розпорядження затверджує технічну документацію на земельні ділянки і не породжує правових підстав для надання земельних ділянок в оренду.

На думку скаржника, судом апеляційної інстанції проігноровані приписи статті 134 Земельного кодексу України стосовно того, що земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 08.10.2004 року між Підволочиською райдержадміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агрофірма "Нива" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Хмелиськівської сільської ради, загальною площею 142,05 га (рілля земель резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 1, 2, 15 договору). Дана земельна ділянка передана в користування без розроблення проекту її відведення з правом передачі її в подальшому в суборенду.

Згідно пункту 8 договору оренди, строк його дії - 5 років, до 08.10.2009 року.

Даний договір зареєстрований у Підволочиському відділі Тернопільської філії Центр державного земельного кадастру 06.09.2005 року, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 04056570006.

17.11.2008 р. сторонами підписано угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 08.10.2004 року, про що Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП "ЦДЗК" внесено відповідний запис в книгу реєстрації договорів оренди та прийнято розпорядження за № 772 від 17.11.2008 р. "Про дострокове припинення договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту".

Судами також встановлено, що згідно розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 28.11.2008 р. № 823 "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладенню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" ТОВ "Агрофірма "Медобори" отримало дозвіл на виготовлення відповідної технічної документації.

На підставі розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 17.12.2008 р. № 896 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту" ТОВ "Агрофірма "Медобори" надано в оренду земельні ділянки, загальною площею 142,0459 га терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту. Визначено розмір орендної плати та забовязано Товариство (орендаря) укласти договори оренди землі з райдержадміністрацією.

На підставі вказаного розпорядження № 896 від 17.12.2008 р. між ТОВ "Агрофірма "Медобори" (орендар), та Підволочиською районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено два договори оренди від 23.12.2008р., земель резервного фонду, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради: площею –82,4639 га та площею –59,5820 га.

Дані договори оренди землі зареєстровані 26.12.2008 р. Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру": - земельної ділянки площею –82,4639 га, реєстраційний № 040865703107; земельної ділянки площею –59,5820 га, реєстраційний № 040865703106.

При цьому, судами під час розгляду справи було встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство "Галичанка" (правонаступником якого ТОВ "Волочиськ-агро") також зверталося до голови Підволочиської районної державної адміністрації із заявою № 106 від 08.12.2008 р., (одержана райдержадміністрацією 09.12.2008р.), про надання в оренду на умовах конкурсу земельних ділянок резервного фонду, які знаходяться на території Хмелиськівської сільської ради, площею 142,05 га терміном на 5 років., та з листом від 23.12.2008 р. № 108, в якому повторно просив надати вказані земельні ділянки в оренду терміном на 5 років з річною оплатою оренди не менше три відсотки.

Підволочиська райдержадміністрація листом від 25.12.2008 р. № 01-1737/1-7 повідомила позивача про неможливість передачі земель в орендне користування, оскільки дані землі перебувають в оренді ТОВ "Агрофірма "Медобори", яке створено на базі ТОВ "Агрофірма "Нива", і яке набуло право оренди на вищевказані земельні ділянки на підставі технічної документації та розпорядження голови райдержадміністрації, з яким укладено договори оренди землі і проведено їх державну реєстрацію.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Волочиськ-агро" (правонаступника ПСП "Галичанка"), зокрема, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради та укладені між ТОВ "Агрофірма "Медобори" і Підволочиською районною державною адміністрацією, а саме земельної ділянки площею 82,4639 га реєстраційний № 040865703107 та земельної ділянки, площею 59,5820 га, реєстраційний № 040865703106, укладених 23.12.2008 р. між Підволочиською райдержадміністрацією та ТОВ "Агрофірма "Медобори", посилаючись на порушення прав позивача, який заявляв про бажання отримати спірні земельні ділянки в оренду, та необхідність проведення земельних торгів, а також про відсутність істотних умов в оспорюваних угодах.

Відповідно до частин 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 вказаної норми).

Статтею 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної норми визначені підстави з огляду на які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема:

- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам;

- надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

- надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

- створення озеленених територій загального користування;

- будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

- поновлення договорів оренди землі;

- використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;

- надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судом першої та апеляційної інстанції вказане було залишено поза увагою, відповідна оцінка доводам позивача не надавалась, обставини справи з приводу наявності, чи навпаки, порушення з боку Підволочиської райдержадміністрації порядку надання спірних земельних ділянок в оренду не встановлювались, у зв'яжу з чим спір, виходячи з предмету та підстави позову, розглянутий не був.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Однак, судами належна оцінка щодо дотримання сторонами за спірними договорами оренди земельних ділянок, вимог вказаної норми не надавалась.

Разом з цим, статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі, а також встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Суд першої інстанції здійснюючи розгляд справи дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, укладення відповідачами спірних договорів оренди землі з порушенням законодавства, в тому числі статей 4, 6 Закону України "Про оренду землі", які є підставою для визнання договорів недійсними, при цьому не зазначивши які саме порушення мали місце, а також наявність інших підстав, за якими договори можуть бути визнані недійсними, виходячи з приписів статті 15 вказаного Закону.

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначені невід'ємні частини договору, проте, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось питання щодо наявності таких невід'ємних частин договору, передбачених чинним законодавством.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли протилежних висновків стосовно того, що спірні договори оренди землі не містять таких істотних умов, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не навівши будь –яких обґрунтувань таких висновків.

Крім того,судами не було надано оцінки доводам ДП "Центр державного земельного кадастру", викладеним як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі щодо наявності, чи навпаки відсутності, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 р., з того ж предмету та підстав позову.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та правильно витлумачив ці норми права.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради та укладених між ТОВ "Агрофірма "Медобори" і Підволочиською районною державною адміністрацією, а саме земельної ділянки площею 82,4639 га реєстраційний № 040865703107 та земельної ділянки, площею 59,5820 га, реєстраційний № 040865703106, підлягають скасуванню, а справа в цій частині –направленню на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в частині припинення провадження у даній справі постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, не оскаржується заявником касаційної скарги, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. у справі № 17/19-367 та рішення господарського суду Тернопільської області від 27.05.2010 р. в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради та укладених між ТОВ "Агрофірма "Медобори" і Підволочиською районною державною адміністрацією, а саме земельної ділянки площею 82,4639 га реєстраційний № 040865703107 та земельної ділянки, площею 59,5820 га, реєстраційний № 040865703106 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.