Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Коробенка Г.П.

За участю : представника ПАТ "ОТП Банк" – Ігнатенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2010 р. щодо кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № Б-50/51-10 про банкрутство ВКПФ "ОСС плюс", -

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2010 р. порушено провадження по справі № Б-50/51-10 про банкрутство ВКПФ "ОСС плюс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 07.04.2010 р. по справі № Б-50/51-10 зобов’язано ВКПФ "ОСС плюс" у 10-ти денний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство з наданням відповідних доказів суду, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рєзнікова О.В., призначено попереднє засідання на 26.05.2010 р.

05.05.2010 р. до господарського суду Чернігівської області надійшла заява ПАТ "ОТП Банк" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 159 340,07 дол. США, що складає 17 112 770,06 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.10.2010 р. по справі № Б-50/51-10 /суддя Усатий В.О./ частково визнано вимоги ПАТ "ОТП Банк" до боржника в сумі 8919907,83 грн., в тому числі 416797,70 грн. –пені (1125540,42 дол. США, в тому числі 52592,77 дол. США пені) та включено їх до реєстру вимог кредиторів, в іншій частині вимоги банку відхилено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. по справі № Б-50/51-10 /судді : Білоусова Я.О., Пуль О.А., Лакіза В.В./ ухвалу господарського суду Чернігівської області від 07.10.2010 р. залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" без задоволення.

В касаційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2010 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким включити до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Банку в повному обсязі, на загальну суму 16 902 288,55 грн.

Клопотання боржника про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, а відповідно до вимог ГПК України (1798-12) , нез’явлення представників сторін в судове засідання Вищого господарського суду України не є перешкодою для розгляду справи за касаційною скаргою.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника кредитора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В газеті "Голос України" № 64 від 10.04.2010 р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВКПФ "ОСС плюс".

23.04.2010 р. ПАТ "ОТП Банк" подано заяву про визнання вимог до боржника в сумі 2 159 340,07 дол. США, що складає 17 112 770,06 грн. та включення їх до реєстру в першу чергу, як вимоги, що забезпечені заставою (т.5, а.с.2-114).

Зазначена ПАТ "ОТП Банк" в заяві сума 2 159 340,07 дол. США, що має еквівалент 17 112 770,06 грн. складається з: 376 403,71 дол. США, що складає в грн. 2 982 999,40 грн. заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СR 08-337/28-2 від 27.06.2008 р., 755 691,75 дол. США, еквівалент в грн. 5 988 857,11 грн. –заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СR 08-390/28-2 від 18.07.2008 р., 1057 244, 61 дол. США, еквівалент в грн. –8 378 663,54 грн. заборгованості за договором поруки від 20.12.2006 р. № SR- SМЕ001/123/2006/1, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань за

кредитним договором № СМ-SME001/123/2006 від 20.12.2006 р. та 85 грн. –витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. –витрат по ІТЗ судового процесу.

Вимоги Банку до боржника грунтуються на тому, що 27.06.2008 р. між боржником та ЗАТ "ОТП Банк" (позичальник), (правонаступником якого є ПАТ "ОПТ Банк") укладено Договір про надання кредитної лінії № СR 08-337/28-2 зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує 340 000,00 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті, а Позичальник зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені кредитним договором.

ПАТ "ОПТ Банк" виконав зобов'язання, передбачені зазначеним кредитним договором від 27.06.2008 р. № СR 08-337/28-2 і надав ВКПФ "ОСС плюс" кредит в розмірі 339 300,00 доларів США, що підтверджуються відповідними матеріалами справи, але, так як позичальником в порушення умов кредитного договору від 27.06.2008 р. не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки за користування ними, то станом на 30.03.2010 р. загальна сума заборгованості за кредитним договором нарахована Банком в розмірі 356738,00 доларів США (2827148,65 грн.), яка складається з 339300,00 доларів США по кредиту та 17438,00 доларів США по відсоткам.

Банк, відповідно до п.1.10 договору та ст. 530 ЦК України направив ВКПФ "ОСС плюс" вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій вимагав від позичальника погасити всю заборгованість за кредитним договором протягом 7 банківських днів з дня пред'явлення даної вимоги і оскільки дана вимога вручена ВКПФ "ОСС плюс" 16.03.2010 р., то строк виконання зобов'язань за кредитним договором наступив 25.03.2010р, проте, в порушення умов укладеного кредитного договору від 27.06.2008 р. № СR 08-337/28-2 та вимог чинного законодавства України, а саме, ст.ст. 526, 629, 1045, 1048, 1049 ЦК України та ст.ст. 193, 345 ГК України, станом на день подання цієї заяви ВКПФ "ОСС плюс" не здійснив погашення всієї суми заборгованості у встановлені строки і визнається таким, що прострочив виконання зобов’язання по кредитним договором.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, ч. 1 ст. 548 ЦК України, ст.ст. ст. 546, ст.549, 610, 611, ЦК України (435-15) , та п.4.2.1 кредитного договору від 27.06.2008 р. № СR 08-337/28-2 банком нараховано пеню в сумі 17486,26 доларів США (138578,61 грн.), яку суд першої та апеляційної інстанції визнали обгрунтованою та такою, що підлягає визнанню.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України і ст. ст. 193, 198 ГК України та враховуючи те, що боржник не надав суду жодного документу, який підтверджував сплату заборгованості по кредитам, то вимоги банку є правомірними, обґрунтованими, такими, що не спростовані боржником та підтверджені належними доказами, а тому підлягають визнанню в 356738,00 доларів США (2827148,65 грн.), з якої 339300 доларів США за кредитом та 17438,00 доларів США по відсоткам.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 18.07.2008 р. між боржником та ЗАТ "ОТП Банк" укладено договір про надання кредитної лінії № СR 08-390/28-2 зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує 681200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій(их) валюті(ах), а Позичальник зобов’язався повернути Банку суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені кредитним договором.

ЗАТ "ОТП Банк" виконав зобов'язання, передбачені даним кредитним договором і надав Позичальнику кредит в розмірі 681200 доларів США, що підтверджуються меморіальним ордером № 390 від 21.07.2008 р, проте в порушення умов кредитного договору, позичальник не погасив належні до сплати суми кредиту та не сплатив відсотки за користування ними, а отже, станом на 30.03.2010 р. загальна сума заборгованості за кредитним договором нарахована Банком в сумі 716209,65 доларів США (5675961,48 грн.) основного боргу, яка складається 681200 доларів США за кредитом та 35009,65 доларів США по відсоткам.

На виконання п.1.10 кредитного договору та відповідно до ст. 530 ЦК України 05.03.2010 р. Банк направив ВКПФ "ОСС плюс" вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій Банк вимагав від позичальника погасити всю заборгованість за кредитним договором протягом 7 банківських днів з дня пред'явлення даної вимоги, а так як дана вимога вручена ВКПФ "ОСС плюс" 10.03.2010 р., то строк виконання зобов'язань за кредитним договором наступив 19.03.2010р.

В порушення умов укладеного кредитного договору від 18.07.2008 р. № СR 08-390/28-2 та вимог чинного законодавства України, а саме, ст.ст. 526, 629, 1045, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 193, 345 ГК України, станом на день подання цієї заяви ВКПФ "ОСС плюс" не здійснив погашення всієї суми заборгованості у встановлені строки і визнається таким, що прострочив виконання зобов’язання по даним кредитним договором.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, ч. 1 ст. 548 ЦК України, ст.ст. ст. 546, ст.549, 610, 611, ЦК України (435-15) , та п.4.2.1 кредитного договору від 18.07.2008 р. № СR 08-390/28-2 банком нараховано пеню в сумі 35106,51 доларів США (278219,09 грн.),, яку суд першої та апеляційної інстанції визнали обґрунтованою та такою, що підлягає визнанню.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України і ст.ст. 193, 198 ГК України та враховуючи те, що боржник не надав суду жодного документу, який підтверджував сплату заборгованості по кредитам, вимоги банку є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають визнанню в сумі 716209,65 доларів США (5675961,48 грн.), з якої 6812001 доларів США за кредитом та 35009,65 доларів США по відсоткам по кредитному договору від 18.07.2008 р. № СR 08-390/28-2.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2006 р. між ВКПФ "ОСС плюс" (поручителем), та ЗАТ "ОТП Банк" укладено договір поруки № SR- SМЕ001/123/2006/1 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Альпо Холдинг" за кредитним договором № СМ- SМЕ001/123/2006 від 20.12.2006 р. зі змінами та доповненнями, згідно з яким банком було надано ТОВ "Альпо Холдинг" кредит в сумі 975 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 39 від 20.12.2009 р. та кредитною заявкою від 20.12.2006 р.

Оскільки, ТОВ "Альпо-Холдинг" не було дотримано умов кредитного договору, щодо своєчасного та в повному обсязі погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, банк на підставі п.1.9. кредитного договору здійснив вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме: 25.09.2009 р. банк направив ТОВ "Альпо-Холдинг" досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка підлягала виконанню протягом 30 банківських днів з дня її надіслання, але станом на дату подання цієї заяви вона не виконана та відповідні суми не сплачені.

Пунктом 3 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання ТОВ "Альпо-Холдинг" боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором від 20.12.2006 р., банк має право звернутися до ВКПФ "ОСС плюс" з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині, ВКПФ "ОСС плюс" в свою чергу зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в повному обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги за адресою, вказаною в договорі поруки.

Станом на 30.03.2010 р. банк нарахував боржнику заборгованість за кредитним договором на суму 1007240,53 доларів США (7982381,20 грн.), в тому числі 205173,39 доларів США пені (1625999,12 грн.) так як надіслана банком 25.09.2009 р. на адресу ВКПФ "ОСС плюс" вимога № 22-2/102866 від 07.09.2009 р. у зазначений строк боржником не виконана.

Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог ПАТ "ОПТ Банк" до боржника за заборгованістю, яка ґрунтується на невиконанні вимог договору поруки від 20.12.2006 р., господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки у Печерському районному суді м.Києва розглядається між банком, ТОВ "Альпо-Холдинг" та поручителями - боржником, Старосельським Є.О. та ТОВ "Междик Лайтес" спір про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, і рішення по якому на час розгляду справи не прийнято, то зазначені вимоги носять поточний характер і можуть бути пред'явлені ним як поточні лише після прийняття рішення місцевим судом щодо цих вимог на користь банку.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Завдання господарського суду у справі про банкрутство полягає не у вирішенні спору між кредитором та боржником по суті, а у перевірці обґрунтованості грошових вимог кредиторів.

Господарським судом першої інстанції не було досліджено фактичні обставини стосовно укладених угод між боржником та ПАТ "ОПТ Банк", на яких ґрунтуються вимоги банку до боржника, а саме: договір про надання кредитної лінії №СR 08-337/28-2 від 27.06.2008 р., договір про надання кредитної лінії №СR 08-390/28-2 від 18.07.2008 р., не було звернуто увагу на те, що банк звернувся з заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 17 112 770,06 грн., проте в подальшому ПАТ "ОТП Банк" посилається на суму кредиторських вимог в розмірі 16 902 288,55 грн.

Кредиторські вимоги, які ґрунтуються на договорі поруки № SR- SМЕ001/123/2006/1 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Альпо Холдинг" за кредитним договором № СМ- SМЕ001/123/2006 від 20.12.2006 р. взагалі належним чином не досліджувались, у зв'язку з тим, що вони є, як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, поточними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Тобто, визнання кредиторських вимог поточними чи конкурсними пов’язано лише з часом їх виникнення (до порушення справи про банкрутство чи після порушення справи про банкрутство), а не з часом їх визнання безспірними у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення з кредиторськими вимогами ПАТ "ОПТ Банк" до боржника в сумі 8 378 663,54 грн. є заборгованість за договором поруки № СМ-SME001/123/2006 від 20.12.2006 р., яким боржник зобов'язався відповідати перед банком за виконання ТОВ "Альпо Холдинг" зобов'язань за договором про надання кредитної лінії від 20.12.2006 р.

Так як провадження по справі про банкрутство ВКПФ "ОСС плюс" порушено ухвалою суду від 30.03.2010 р., то вимоги ПАТ "ОПТ Банк" до боржника за договором поруки від 20.12.2006 р. є конкурсними, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що не вирішення в позовному судовому порядку спору, в якому вирішуються питання пов'язані з заявленими кредиторськими вимогами до боржника, на час розгляду справи про банкрутство, відносить їх до категорії поточних вимог.

Господарськими судами попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не було належним чином досліджено обставини справи, а саме, підстави, час та обставини виникнення кредиторських вимог ПАТ "ОПТ Банк" до боржника та їх обґрунтованість.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2010 р., в порушення вимог ст. 104 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції вказані вище вимоги закону не врахував, що призвело до порушення норм процесуального права при прийнятті постанови.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не з’ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. та ухвала господарського суду Харківської області від 07.10.2010 р. щодо кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № Б-50/51-10 постановлені з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню, а справа в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2010 р. щодо кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № Б-50/51-10 скасувати.

Справу № Б-50/51-10 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.