Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 12.01.2011 р. колегію суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга Бердянського міжрайонного прокурора була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.01.2011 р.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні 25.01.2011 р. справа розглядалась по суті колегією суддів у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді – Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 21.01.2011 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.07.2009 р. задоволено позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_6 а саме:

- визнано дійсним договір купівлі –продажу № 11/07-1 від 11.07.2006 р., укладений між ЗАТ "Бердянський виноробний завод" та Приватним підприємцем ОСОБА_6;

- визнано будівлю автомобільного газозаправного пункту визначеного під літ. А, загальною площею 17,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 –об'єктом нерухомого майна;

- визнано за Приватним підприємцем ОСОБА_6 право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна - автомобільний газозаправний пункт.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року (судді: Дучал Н.М., Запорощенко М.Д., Новікова Р.Г.) відмовлено Бердянському міжрайонному прокурору у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прокурора на рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2009 р. залишено без розгляду, з посиланням, зокрема, на пункт 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (2453-17) .

Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно –будівельного контролю в Запорізькій області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом норм процесуального права, а саме приписів статті 93 Господарського процесуального кодексу України та статті 129 Конституції України, вказуючи на звернення прокурора з апеляційною скаргою в межах встановлених законодавством повноважень для захисту інтересів держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У відзиві на касаційну скаргу ПП ОСОБА_6 просила відмовити у її задоволенні та залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення судом першої інстанції) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 93 вказаного Кодексу (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з частиною 1 статті 53 вказаного Кодексу за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Бердянський міжрайонний прокурор звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2009 р., у вересні 2010 р. (про що свідчить штам суду на апеляційній скарзі), обґрунтовуючи причини пропуску процесуального строку тим, що про прийняття оскаржуваного рішення прокурору стало відомо під час проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства на території м. Бердянська.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р., питання щодо поважності причин пропуску прокурором процесуального строку, виходячи з приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , розглянуто не було.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. у справі № 3/133/09 господарського суду Запорізької області скасувати, справу направити до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження зі стадії прийняття апеляційної скарги.

Касаційну скаргу задовольнити.