Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2010 у справі № 28/194пд (колегія суддів у складі: Курило Г.Є. –головуючий суддя, судді Мартюхіна Н.О., Риженко Т.М.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010 (колегія суддів у складі: М'ясищев А.М. –головуючий суддя, судді Алєєва І.В., Москальова І.В.) відмовлено у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010 у справі № 28/194пд, та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

Стаття 21 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін; про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу; треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача .

Спір у справі підвідомчий господарському суду в тому випадку, коли суб’єктний склад учасників відповідає статті 1 ГПК України, а спірні правовідносини між ними носять господарський характер.

Статтею 62 ГПК України визначено перелік підстав для повернення позовної заяви позивачу. Зокрема, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України (п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, в порушення вимог пункту 21 статті 54 ГПК України, до позовної заяви не додав документи, що підтверджують за ним статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Відмовляючи ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви з посиланням на п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з того, що скаржником не підтверджено факт набуття статусу суб’єкта підприємницької діяльності в установленому порядку. В той час як, позивачами і відповідачами в судовому процесі господарських судів можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності .

При цьому колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що скаржник не додав документи, що підтверджують за ним статус суб'єкта підприємницької діяльності як до апеляційної так і касаційної скарг.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010 у справі № 28/194пд залишити без змін.