Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

ВАТ "Харківгаз" в особі Нововодолазької філії (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Харківгазвидобування" (далі - відповідач) про стягнення 8 259,49 грн. заборгованості за договором підряду від 04.01.2006 р. № 5/47-12.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2010 р. у справі № 60/93-09 (суддя Чистякова І.О.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 259,49 грн. заборгованості та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 р. (судді: Карбань І.С. –головуючий, Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 526, 882 Цивільного кодексу України та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( далі – ГПК України (1798-12) ). Скаржник посилається на те, що позивачем було порушено встановлений договором порядок здачі-приймання робіт, у зв'язку з чим відсутні підстави для оплати цих робіт.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.01.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №5/47-12, відповідно до якого позивач зобов'язався на протязі 2006-2008 р.р. виконати роботи по профілактичному обслуговуванню газорегуляторного обладнання відповідача, а останній –прийняти та оплатити вказані роботи на умовах договору, а саме щоквартально, після підписання акту виконаних робіт та передачі позивачем усієї документації та інформації щодо виконаних робіт.

Предметом позовних вимог у даній справі є вартість виконаних позивачем робіт за 3-й квартал 2008 р. у сумі 8 259, 49 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 30.10.2008 р. відповідач отримав підписані позивачем акти здачі-приймання робіт за спірний період, однак їх не підписав, не пред'явивши при цьому жодних зауважень до виконаних робіт. Викладене, з урахуванням приписів ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, свідчить про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних робіт.

Однак, такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить і стаття 193 Господарського кодексу України.

У пункті 5.1 договору сторони визначили порядок здачі-приймання робіт, а саме у 10-ти денний строк після закінчення робіт за місцем їх виконання шляхом підписання відповідного акту. Конкретну дату здачі-приймання виконаних робіт позивач письмово повідомляє відповідачу не пізніше ніж за 3 доби до зазначеної дати.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій, у порушення приписів ст. 43 ГПК України, не дослідили, чи дотримано позивачем встановлений договором порядок здачі-приймання робіт, зокрема щодо завчасного письмового повідомлення відповідача про дату здачі-приймання виконаних робіт.

У той же час неналежне виконання позивачем вказаних умов договору позбавляє відповідача можливості належним чином прийняти виконані роботи та вчасно заявити про виявлені недоліки.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, зазначені обставини не можуть бути встановлені під час здійснення касаційного провадження.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати дотримання позивачем передбаченого договором порядку здачі-приймання робіт та розглянути справу у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Харківгазвидобування" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 р. у справі № 60/93-09 скасувати.

3. Справу № 60/93-09 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.