ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 р.
№ 5020-6/030
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого,
Кочерової Н.О.,
Самусенко С.С.
розглянувши касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року
у справі 5020-6/030
господарського суду міста Севастополя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кшталт"
до 1.Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален"
про виключення майна з опису.
за участю представників:
позивача - П'янікін В.В.
відповідачів - 1. не з'явився
2. не з'явився
3. не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кшталт", звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме виключення з акту опису й арешту серії АА №227399 від 21 травня 2010 року належного товариству з обмеженою відповідальністю "Кшталт" майна: центральні кондиціонери - 2 одиниці, щит управління - 2 одиниці, щит силового живлення - 2 одиниці.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08 липня 2010 року (суддя С.Г. Лазарев) у справі № 5020-6/030 позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні майном товариства з обмеженою відповідальністю "Кшталт", а саме виключено з акту опису АА № 227399 від 21 квітня 2010 року наступне майно, належне товариству з обмеженою відповідальністю "Кшталт": центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К1-131, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К5-13, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); щит управління приточно-витяжної частини системи К1-В1. Номер замовлення 3261, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5. Номер замовлення 3269, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5, номер замовлення 3269, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5, номер замовлення 3268, відвантаження: квітень 2007.
П остановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року (судді Сотула В.В., Лисенко В.А., Плут В.М.) р ішення господарського суду міста Севастополя від 08 липня 2010 року у справі № 5020-6/030 скасовано у зв'язку з порушення норм процесуального права. Та прийнято нове рішення. Усунуто перешкоди в користуванні майном товариства з обмеженою відповідальністю "Кшталт", а саме виключити з акту опису АА № 227399 від 21 травня 2010 року наступне майно, належне товариству з обмеженою відповідальністю "Кшталт": центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К1-13 1, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К5-13 5, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); щит управління приточно-витяжної частини системи К1-В1. Номер замовлення 3261, відвантаження : квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К1-В1. Номер замовлення 3260, відвантаження: квітень 2007; щит управління приточно-витяжної системи К5-В5., номер замовлення 3269, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5, номер замовлення 3268, відвантаження: квітень 2007.
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек" звернулось до Вищого господарського суду України з касайційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" (замовник) укладено договір № 56/с, відповідно до пункту 2.1. якого замовник купує, а виконавець продає систему, що складається з: робочого проекту, поставки обладнання, монтажу, пуско- налаштування, здачі в експлуатацію.
06 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" (покупець) підписано додаткову угоду до договору № 56/с від 01 лютого 2007 року.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеної додаткової угоди постачальник зобов’язався поставити у порядку та на умовах даного договору обладнання по системах кондиціонування, повітряного опалення, вентиляції та димовидалення (надалі обладнання) для торгового комплексу "Ален", а покупець зобов’язався прийняти та сплатити їх на умовах, визначених в даному договорі.
Згідно з пунктом 1.2. додаткової угоди від 06 березня 2007 року об’єкт покупця розташований в місті Севастополі по пр. Жовтневої Революції, 24.
У розділах 2-3 додаткової угоди від 06 березня 2007 року конкретизовано порядок, умови поставки та розрахунків за договором від 01 лютого 2007 року № 56/с.
Також сторонами за договором № 56/с від 01 лютого 2007 року підписані додатки № 1,2,3,4 до додаткової угоди № 2 від 06 березня 2007 року - специфікації обладнання.
В подальшому зобов’язання сторін за договором №56/с були предметом судового розгляду у справі № 2-22/7647-2008 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" про стягнення 351918,00 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" про стягнення заборгованості за договором № 56с від 01 лютого 2007 року в сумі 541640,90 грн., 24053,38 грн. збитків, 53840,76 грн. пені.
Вирішую цей спір, господарський суд Автономної Республіки Крим у рішенні від 22 липня 2009 року зазначив про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" зобов’язань за договором № 56с від 01 лютого 2007 року в частині здійснення розрахунків за отримане обладнання та його монтаж, а тому задовольнив зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" заборгованість у розмірі 595481,66 грн., у тому числі: 541640,90 грн. основного боргу, 53840,76 грн. пені.
Зазначене рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2009 року, а виданий на підставі зазначених судових актів наказ пред’явлено до примусового виконання у відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополя.
постановами державного виконавця від 25 листопада 2009 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказів, виданих у справі № 2-22/7647-2008, які об’єднані у виконавче провадженні №3/2-2010.
Раніше, 11 грудня 2008 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кшталт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, об’єктом якого стала будівля по пр. Жовтневої Революції, 24 в м. Севастополі, загальною площею 15420,40 кв.м.
При цьому, згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" відповідно до договору купівлі –продажу від 11 грудня 2008 року до набувача разом із вказаною будівлею перейшли комуніакації водо-електро, тепло енергопостачання, системи кондиціонування, пожежегасіння, вентиляції та інше.
Незважаючи на зазначені обставини, здійснюючи виконавчі дії у межах виконавчого провадження №3/2-2010 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" суми заборгованості на користь юридичних осіб, 21 травня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі складено акт серії АА № 229399 опису й арешту майна: центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К1-131, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); центральний кондиціонер (приточна і витяжна частини К5-13, що уявляють собою прямокутну металеву коробку); щит управління приточно-витяжної частини системи К1-В1. Номер замовлення 3261, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5. Номер замовлення 3269, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5., номер замовлення 3269, відвантаження: квітень 2007; щит силового живлення приточно-витяжної системи К5-В5, номер замовлення 3268, відвантаження: квітень 2007.
Предметом спору у справі є вимога позивача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виключення належного йому майна з акту опису відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі серії АА №227399 від 21 травня 2010 року.
Таким чином, спірні відносини регулюються главами 23, 29 Цивільного кодексу України (435-15) та нормами Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (606-14) , які визначають загальні принципи захисту права власності фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до положень статей 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження", з метою примусового виконання рішення суду, стягнення можливе лише на майно що знаходиться у власності боржника.
Згідно з приписами частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Отже, заявлені позивачем вимоги відповідають способам захисту порушеного права, передбаченими чинним законодавством для відповідної категорії спорів.
Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності й господарювання. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на будівлю торгівельного комплексу по пр. Жовтневої Революції, 24 зареєстроване за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 11 грудня 2008 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" та зареєстрованого 20 грудня 2008 року за № 4219.
При цьому, наданим до матеріалів справи позитивним комплексним експертним висновком № Є-119/2006 по проекту "Торгівельний комплекс "Ален" та актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту встановлено, що усі інженерні комунікації за своїм призначенням є невід’ємними частинами будівлі по пр. Жовтневої Революції, 24.
Відповідно до статті 188 Цивільного кодексу України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
Складаючи акт опису й арешту майна серії АА № 229399 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі здійснював виконавчі дії у межах зведеного виконавчого провадження № 312-2010 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" суми заборгованості на користь юридичних осіб.
Таким чином, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку щодо відсутності правових підстав для обтяження спірного майна за зобов’язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" та обґрунтовано звільнили його з-під арешту, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кшталт" не є боржником за виконавчим провадженням № 312-2010.
Щодо доводів заявника касаційної скарги про несвоєчасне здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" розрахунків за договором №56/с, то як вірно встановлено судом попередньої інстанції ці обставини були підставою для звернення із вимогами про стягнення заборгованості, які вже задоволені господарським судом у межах справи № 2-22/7647-2008 та виконуються в примусовому порядку у виконавчому провадженні № 312-2010.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" на частину 1 статті 697 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності на товар виникає в покупця виключно після його повної оплати, засновані на помилковому тлумаченні зазначеної правової норми, оскільки її зміст передбачає, що договором може бути встановлена умова збереження за продавцем права власності на переданий покупцеві товар до його оплати товару або настання інших обставин. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена умова договором № 56с від 01 лютого 2007 року не передбачалась.
Безпідставними є також доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" про необхідність складення окремого акту прийому-передачі комунікаційних систем до договору купівлі-продажу від 11 грудня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Ален" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кшталт", оскільки, як зазначалось вище, інженерні комунікації за своїм призначенням є невід’ємними частинами будівлі по пр. Жовтневої Революції, 24.
Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року зі справи № 5020-6/030 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко Судді Н. О. Кочерова С. С. Самусенко