Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (далі –ТОВ "Агрокомплекс") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" (далі –ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля") про визнання неправомірним та скасування акта про порушення Правил користування електричною енергією № 000290 від 28.04.2010 р.; визнання неправомірним та скасування протоколу № 1662 від 13.05.2010 р. засідання комісії по розгляду спірного акта про порушення Правил користування електричною енергією № 000290 від 28.04.2010 р.; визнання неправомірними дій комісії по розгляду спірних актів про порушення Правил користування електричною енергією № 000290 від 28.04.2010 р.

Під час розгляду справи ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до ТОВ "Агрокомплекс" про стягнення 219 989,92 грн. боргу за актом про порушення Правил користування електричною енергією № 000290 від 28.04.2010 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2010 р. у справі № 25/125 (суддя Бойко І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. (колегія суддів у складі: Діброви Г.І. –головуючого, Чернота Л.Ф., Шевкової Т.А.), провадження у справі за первинним позовом припинено, у зустрічних позовних вимогах відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2010 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р., ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати частково зазначені судові акти та зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю, а в решті рішення та постанову залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті зазначених рішення та постанови судами попередніх інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. прийнято касаційну скаргу ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 01.02.2011 р. об 10 год. 25 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.01.2011 р. № 03.07-05/56 для розгляду справи № 25/125 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Волік І.М., Коваленко С.С.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарським судами попередніх інстанцій, 25.09.2006 р. між ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та ТОВ "Агрокомплекс" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 217к.

28.04.2010 р. уповноваженими представниками ВАТ "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" була проведена перевірка дотримання вимог Правил користування електричною енергією (z0417-96) ТОВ "Агрокомплекс", за результатами якої, відповідно до вимог п. 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , був складений акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 000290 від 28.04.2010 р.

13.05.2010 р. за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 000290 від 28.04.2010 р. та інших документів, зазначених в протоколі (акта дефекації від 28.04.2009 р., акта встановлення лічильника № 01065793 від 24.03.2009 р. та акта встановлення лічильника від 21.04.2010 р.), комісія по розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № 000290 від 28.04.2010 р. прийняла рішення здійснити нарахування за цим актом.

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910 (z1399-05) ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (z0417-96) , споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Припиняючи провадження у справі за первісним позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ч. 2 ст. 20 ГК України, вказав, що акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) за своїми ознаками до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів не відноситься, а на підставі протоколу про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) здійснюється лише нарахування необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) , відображених в акті про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) . Отже, спірні акт та протокол можуть бути використані в якості доказів у разі звернення відповідача до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії тощо, і підлягають оцінці судом у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що спір за первісним позовом не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано в пункті 10 частини 1 названої статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією статтею також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірних висновків про те, що оскаржуваний акт про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання, а на підставі оскаржуваного протоколу про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) здійснюється лише нарахування необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) , відображених в акті про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не врахували, що дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися законними.

У зв'язку з наведеним, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Підприємство електричних мереж –Енерговугілля" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. та рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2010 р. у справі № 25/125 скасувати.

Справу № 25/125 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.