Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У вересні 2009 року Акціонерна енерпостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 6 768 838,37 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 473 818,69 грн. штрафу, 443 563,65 грн. пені, 133 752,62 грн. інфляційної складової боргу та 56 637,76 грн. відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати за використану електричну енергію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. у справі № 7/650 позов задоволено повністю: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енерпостачальної компанії "Київенерго" 6 768 838,37 грн. основного боргу, 133 752,62 грн. індексу інфляції, 56 637,76 грн. 3% річних, 473 818,69 грн. штрафу, 443 563,65 грн. пені, а також 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; п овернуто Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" з Державного бюджету України надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням № 1759 від 06.05.2009 р. в розмірі 76,50 грн. та платіжним дорученням № 3485 від 26.06.2009 р. у розмірі 194,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. р ішення господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. у справі № 7/650 скасовано частково та викладно резолютивну частину рішення в редакції, відповідно до якої позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 6 768 838,37 грн. основного боргу, 133 752,62 грн. індексу інфляції, 56 637,76 грн. 3% річних, 473 818,69 грн. штрафу, 25 500,00 грн. державного мита та 222,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 443 563,65 грн. пені відмовлено; повернуто Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" з Державного бюджету України надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжними дорученнями № 1759 від 06.05.2009 р. в розмірі 76,50 грн. та платіжним дорученням № 3485 від 26.06.2009 р. у розмірі 194,50 грн., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи. Крім того, вказаною постановою стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 2 217,82 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. у справі № 7/650 в частині стягнення штрафу, пені та судових витрат скасовано, справу № 7/650 у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. у справі № 7/650-23/446 (суддя Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. (колегія суддів у складі: Алданової С.О. –головуючого, Смірнової Л.Г., Тищенко О.В.), у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 22 530,03 грн. державного мита та 208,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачені витрати на інфомраційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням № 1759 від 06.05.2009 р. в розмірі 76,50 грн. та платіжним дорученням № 3485 від 26.06.2009 р. у розмірі 194,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р., Акціонерна енерпостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову в частині відмови у стягненні штрафу та пені та направити справу у цій частині на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді справи судом порушено загальні принципи судочинства, закріплені ст. 125 Конституції України та ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України, а також норми ст. 11112 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. прийнято касаційну скаргу Акціонерної енерпостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 25.01.2011 р. об 11 год. 30 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.01.2011 р. № 03.07-05/39 для розгляду справи № 7/650-23/446 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Волік І.М., Коваленко С.С.

У судовому засіданні 25.01.2010 р. оголошено перерву до 01.02.2011 р. о 10 год. 05 хв. для підготовки вступної та резолютивної частин постанови.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11112 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи раніше прийняті у справі судові рішення, а саме постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. в частині стягнення штрафу, пені та судових витрат, та передаючи справу у цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва, касаційна інстанція у своїй постанові від 02.08.2010 р. зазначила підстави для їх скасування, із вказівками, виконання яких є необхідним під час нового розгляду даної справи.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р. у даній справі зазначено, що дійшовши до висновку про те, що позивач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали правової оцінки установчим документам позивача, зокрема, положенням Статуту останнього, у зв'язку з чим висновки судів про належність позивача до державного сектору економіки, а відтак і щодо застосування до спірних відносин положень ч. 2 ст. 231 ГК України є передчасними. Водночас, у зазначеній постанові Вищого господарського суду України було вказано про необхідність під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції взяти до уваги викладене у постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Проте, під час нового розгляду справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 11112 ГПК України (1798-12) , суд першої інстанції ухилився від виконання вказівок касаційної інстанції та не встановив, чи належить позивач до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що має першочергове значення при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України. У свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, не усунув вказаних порушень.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились порушення приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені у даній постанові, насамперед, насамперед, чи належить позивач до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Акціонерної енерпостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. у справі № 7/650-23/446 скасувати.

Справу № 7/650-23/446 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.