12/26 Про стягнення вартості безпідставно набутого майна (безпідставно спожитого природного газу) - 25.01.2011 Прийняття

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом та просила суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" 5 955 194,39 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно спожитого природного газу у січні 2008 р.- листопаді 2008 р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем у спірному періоді вибрано природний газ у кількості 29514,571 тис.м3 з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", однак, договір на постачання природного газу для потреб населення між сторонами укладено не було, отже, підстави для споживання природного газу у відповідача відсутні. При цьому, позивач вказує на те, що відповідач не повернув безпідставно спожитий природний газ, у зв’язку з чим компанія вимагає відшкодування його вартості (т.1 а.с.4-6).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" збільшила заявлені ним вимоги та просить стягнути з відповідача 10 199 796,43грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно спожитого природного газу у періоді з вересня 2007 р. по грудень 2008 р. (т.2 а.с.27-28).

Відповідач у справі – ВАТ "Чернівцігаз" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

- не доведено належними і допустимими доказами факт споживання ВАТ "Чернівцігаз" природного газу у спірному періоді з ресурсів позивача;

- позивач відмовився укладати договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді і не здійснював поставки природного газу ВАТ "Чернівцігаз" (т.2 а.с.49-50, 67-70).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Об’єднане диспетчерське управління Дочірньої компанії "Укртрансгаз" (т.1 а.с.48).

Третя особа –Об’єднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" у поясненні на позов вказує, що:

- надати інформацію щодо використання природного газу ВАТ "Чернівцігаз" та її споживачами неможливо, оскільки було видано дві ліцензії на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом –відповідачу та ДП "Укргазмережі" НАК "Нафтогаз України";

- між вказаними особами не досягнуто домовленості щодо розподілу місячних обсягів природного газу, а відповідач не надав власної звітної інформації щодо надходження і розподілу природного газу за 2007-2008рр., що унеможливлює здійснення обліку природного газу по кожному з них (т.1 а.с.71).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України " (т.3 а.с.71-72)

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2010 р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 10 199 796,43 грн. (т.4 а.с.116-118).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- ДП "Укргазмережі" НАК "Нафтогаз України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території, у т.ч. м. Чернівці та Чернівецької області;

- другу ліцензію на право здійснення господарської діяльності з постачання природного газу територією Чернівецької області видано відповідачу у справі –ВАТ "Чернівцігаз";

- між сторонами не було укладено договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді;

- відповідачем не укладався договір на транспортування газу магістральними газопроводами та технічних угод з газотранспортними підприємствами;

- незважаючи на те, що договір на постачання природного газу укладений не був, відповідач у спірному періоді використав 48249,288тис.м3 природного газу з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вартість якого становить 10199796,43грн

- відповідний обсяг природного газу отриманий відповідачем без достатніх на те підстав, однак, не повернутий відповідачем на вимогу позивача;

- отриманий відповідачем природний газ неможливо повернути у натурі, отже, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача його вартість.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 р. рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2010 р. залишено без змін (т.4 а.с.159-163).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Чернівцігаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.4 а.с.165-170).

До розгляду касаційної скарги від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Чернівцігаз" його правонаступником –Публічним акціонерним товариством у зв'язку з реорганізацією.

Колегія суддів, дослідивши надані відповідачем свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 686056, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 333670 та статут Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", керуючись ст. 25 ГПК України, вважає за необхідне здійснити заміну відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" його правонаступником –Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача відшкодувати позивачу вартість безпідставно спожитого у вересні 2007р. –грудні 2008р. природного газу, повернути який у натурі неможливо.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

У період з вересня 2007 р. по грудень 2008 р. відповідачем вибрано 48249,288 тис.м3 природного газу з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", який у подальшому спожитий населенням. При цьому, судами встановлено, що договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді між сторонами не укладений, що стало підставою для висновку судів про безпідставність отримання відповідачем вказаного обсягу природного газу, який у подальшому переданий споживачам.

Факт вибірки відповідачем природного газу у заявленому позивачем обсязі та подальшої поставки його споживачам у спірному періоді встановлений судами на підставі дослідження та оцінки у сукупності поданих доказів. Зокрема, загальний обсяг вибраного природного газу у спірному періоді, як встановлено судами, облікований ДП "Укргазмережі" в особі Чернівецької філії на підставі укладених з газотранспортними організаціями технічних угод, а обсяг газу, який спожито ДП "Укргазмережі", зафіксований відповідними актами приймання-передачі природного газу, які складені на підставі договорів на постачання газу та технічних угод. При цьому, різниця між загальним обсягом газу, який подано на територію Чернівецької області, та обсягом газу, який одержано ДП "Укргазмережі" в особі Чернівецької філії на підставі відповідних договорів, за висновком судів, є тим об’ємом газу, який спожито ВАТ "Чернівцігаз" протягом спірного періоду без наявності договору на постачання природного газу.

Крім того, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція виходила також з того, що додатково обсяг спожитого у спірному періоді природного газу підтверджується актом узгодження обсягів природного газу на території ліцензованої діяльності ВАТ "Чернівцігаз" у 2008р., в редакції відповідача, відповідно до якого обсяги спожитого відповідачем природного газу для потреб населення визначено в обсязі 29 711,998 тис. м3 з незначною розбіжністю (на 0,197тис.м3 більше ніж вказує позивач на підставі відомостей ДП "Укргазмережі"), що на думку судів свідчить про правильність облікових даних ДП "Укргазмережі".

Суд першої інстанції, оцінюючи вказаний акт, зазначив про те, що відповідач визначив обсяг спожитого ним у 2008р. природного газу для потреб населення у розмірі 29 711,998 тис.м3.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що між ДП "Укргазмережі" та ВАТ "Чернівцігаз" обсяги природного газу, який спожитий на території ліцензованої діяльності відповідача, у вересні-грудні 2007 р., не узгоджувались, хоча у даній справі заявлені вимоги не лише щодо газу, спожитого у 2008 р., але й у вересні-грудні 2007 р.

Таким чином, обсяг спожитого природного газу у спірному періоді відповідачем фактично встановлено лише за даними ДП "Укргазмережі" та позивача.

Крім того, задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 199 796,43 грн. в рахунок відшкодування вартості 48249,288 тис.м3 природного газу, суд першої інстанції, що у подальшому не усунуто апеляційною інстанцією, не з’ясував обставини справи, що підлягали встановленню для правильного вирішення спору даній справі.

В силу ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція на не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 11112 вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При цьому, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не виконано вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010 р. у даній справі та не з’ясовані наступні обставини.

Так, відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. При цьому, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно вибраного відповідачем природного газу, суд першої інстанції виходив з того, що повернути позивачу майно в натурі –природний газ неможливо, оскільки він спожитий безпосередніми споживачами.

Вартість природного газу, як вбачається з матеріалів справи, визначена позивачем з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 р. № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (605-2006-п) . Вартість спожитого відповідачем природного газу, яка визначена позивачем відповідно до вказаного нормативного акта, визнана обгрунтованою судами першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, зазначений нормативний акт визначає порядок формування ціни на природний газ для визначених цією постановою суб’єктів, яким поставляється природний газ, та її корегування. Таким чином, зазначеним актом не визначається порядок визначення вартості майна, яке, як стверджує позивач, безпідставно набуте відповідачем, у зв’язку з чим зазначений нормативний акт безпідставно застосований судами до спірних правовідносин.

Так, вартість та ціна майна не є тотожними поняттями; вартість майна може відрізнятись від ціни, за яку продається відповідне майно. При цьому, вартість майна може бути нижча від ціни, за яку воно продається, і навпаки.

Таким чином, судами не було встановлено також фактичну вартість природного газу, вибраного відповідачем у спірному періоді без укладення відповідного договору.

Для встановлення фактичної вартості природного газу суд першої інстанції не позбавлений можливості у відповідності з ст. 41 ГПК України, призначити судову експертизу.

Враховуючи неповне з’ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору у даній справі, що є порушенням норм процесуального права, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

1. Здійснити заміну відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" його правонаступником –Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз".

2. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", задовольнити частково.