11/149 Про відшкодування збитків за неналежне виконаня умов за договором про надання рекламних послуг - 19.01.2011 Прийняття

У травні 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення-2003" про стягнення збитків на суму 43890,1грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2010р. у справі №11/149 (суддя Москаленко М.О.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. у справі №11/149 (колегія суддів у складі головуючого судді Запорощенка М.Д., суддів Дучал Н.М., Калантай М.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я" на рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2010р. у справі № 11/149 залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2010р. у справі №11/149 –без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального прав, просить скасувати в повному обсязі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. та рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2010р. у справі №11/149 і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача збитки на суму 43890,1грн.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, 05.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОС І Я" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення-2003" (виконавцем) був укладений договір №05/05/09 про надання послуг, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов’язався надати транспортні засоби у кількості 10 одиниць, що здійснюють пасажирські перевезення, в якості рекламних носіїв для розміщення рекламної інформації про замовника, який зобов’язався сплачувати надані відповідачем послуги.

З договірних умов, визначених сторонами в п.1.3 договору, суди попередніх інстанцій з'ясували, що строк розміщення реклами відповідає строку дії договору, який визначений у п.6.1 договору з 05.05.2009р. по 04.05.2010р.

За умовами пунктів 2.1, 2.6, 2.7, 2.8 договору виконавець зобов’язаний надавати в повному обсязі послуги, позначені у п.1.1 договору. У разі аварії, поломки, невиходу або зняття з маршруту одного, декілька або всіх транспортних засобів, вказаних у Додатках до даного договору, строк розміщення Реклами продовжується на відповідний період часу по кожному транспортному засобу без додаткової оплати з боку замовника, або, за згодою сторін, здійснюється відповідний перерахунок розміру оплати. В кінці кожного місяця, в якому здійснювалося розміщення реклами позивача на транспортних засобах, сторони підписують акт здавання–приймання виконаних робіт (наданих послуг). Протягом 3-х робочих днів з моменту отримання від відповідача акту здавання–приймання виконаних робіт (наданих послуг) позивач зобов’язується підписати його та повернути відповідачу або направити мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення акту або мотивованої відмови протягом 5 робочих днів з моменту його передачі позивачеві зобов’язання відповідача за договором вважаються виконаними у повному обсязі та з належною якістю.

З договірних умов, визначених сторонами в п. 3.1 договору, суд апеляційної інстанції з'ясував, що вартість послуг виконавця за даним договором складає 541,67грн., крім того ПДВ 20% - 108,33грн., на загальну суму 650грн. за розміщення реклами на одному транспортному засобі. Щомісячна сума оплати узгоджується сторонами, виходячи з кількості транспортних засобів, та вказується в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), при цьому оплата послуг виконавця за травень 2009р. здійснюється за 10 транспортних засобів, починаючи з 05.05.2009р.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з’ясовано, що в додатку №1 до договору визначений перелік транспортних засобів, на яких повинна бути розміщена рекламна інформація позивача. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що даним переліком визначено, що всі 10 транспортних засобів здійснюють перевезення за маршрутом №130.

З аналізу умов договору №05/05/09 від 05.05.2009р., суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторони не передбачили кількість щоденних виїздів на маршрути транспортних засобів відповідача, умовами п.2.6 цього договору сторонами узгоджені дії у випадку не виходу на маршрут з яких-небудь підстав транспортних засобів –автобусів.

Як зазначено попередніми судовими інстанціями, позивач направив відповідачу листа №5 від 18.01.2010р. про невихід на маршрути транспортних засобів за період з 01.11.2009р. по 21.11.2009р. та з 07.12.2009р. по 20.12.2009р. в обумовленому договором обсязі, з вимогою зниження вартості наданих відповідачем послуг.

Водночас судами попередніх інстанцій з наданої відповідачем довідки №128 від 02.08.2010р. Міського комунального підприємства "ЛУГАНСЬКТРАНССЕРВІС", з’ясовано, що за даними диспетчерської служби про роботу автобусів відповідача за період з 01.11.2009р. до 30.04.2010р., які за договорами від 10.12.2007р. №7-0227-А, №7-0228-А, №7-0229-А, №7-0230-А, №7-0231-А, №7-0232-А, №7-0233-А, №7-0234-А, №7-0235-А, №7-0236-А здійснюють перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганськ, автобуси відповідача з 07.12.2009р. до 10.03.2010р. були зняті з маршруту №130 та працювали на маршруті №114

При цьому, з наданого листа №851 від 03.12.2009р. Луганської міської ради про необхідність з 07.12.2009р. виділення автобусів з маршруту №130 для роботи на маршруті №114 "кв. Мирний - ринок Колос –кв. Мирний" за відповідним розкладом судами встановлено, що транспортні засоби відповідача в період з 01.05.10р. до 10.05.10р. взагалі не виходили на рейси в зв’язку з відсутністю фінансування та відсутністю грошових коштів на підприємстві для закупівлі дизельного палива, про що листами №№83, 84 від 29.04.2010р. було повідомлено відповідачем начальника управління транспорту та зв’язку Луганського міськвиконкому та директор ДКП "Луганськтранссервіс".

Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями з’ясовано, що 28.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "РОСС І Я" (замовник) та ТОВ "Юридична фірма "Терра Лекс" (виконавець) був укладений договір №95 про надання послуг.

Судом апеляційної інстанції з’ясовано, що за умовами цього договору виконавець, ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" бере на себе зобов’язання надавати протягом дії цього договору замовнику (позивачу) юридичні, консультаційні та інші послуги, зокрема виконавець зобов’язався надати Замовнику послуги з моніторингу періодичності виходів на маршрути транспортних засобів належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранспортні перевезення-2003" з нанесеною на них рекламою мережі супермаркетів "МанDариН", а саме автобусів марки "Богдан А 09202" в кількості 10(десять) одиниць, державний номер: АА4086СК, АА4087СК, АА4088СК, АА4089СК, АА4091СК, АА4092СК, АА4093СК, АА4094СК, АА4095СК, АА4096СК (п.1 додатку №01 від 28.04.2010р. до даного договору). Для виконання умов цього додатку до договору про надання послуг № 95 від 28.04.10р. Виконавець може залучати третіх осіб (п.5 даного додатку до договору).

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, на виконанн цього договору у період з 29.04.2010р. до 05.05.2010р. практикантами ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" здійснено моніторинг періодичності виходів на маршрут належних відповідачу транспортних засобів шляхом нагляду кількісного складу та періодичності виходів на маршрут №130 транспортних засобів (об’єктів моніторингу). За результатами цього моніторингу складено звіт про вихід на маршрут транспортних засобів відповідача, які є об’єктами договору №05/05/09 від 05.05.2009р., в кількості не більше 4 одиниць, та здійснення ними за день не більше двох-трьох рейсів.

Зважаючи на зазначене, вказав про недоведення статусу практикантів ТОВ "ЮФ "ТЕРРА ЛЕКС", а також повноважень та компетенції з проведення моніторингу та складання відповідного Звіту і практикантами, і директором юридичної фірми, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що вказаний звіт не може бути визнаний належним доказом у розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України порушення відповідачем зобов’язань за договором №05/05/09 від 05.05.2009р.

Врахував вищевикладене, пославшись на приписи ч.1 ст. 11, ст.ст. 15, 16, 22, 509, 526, 610, 901 ЦК України, ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, відсутність в матеріалах справи будь-яких документів, які б підтверджували понесення ТОВ "Торговий центр "РОС І Я" збитків внаслідок порушення ТОВ "Автотранспортні перевезення-2003" своїх зобов'язань, недоведення позивачем наявності причинного зв'язку між поведінкою відповідача та збитками позивача, суд апеляційної інстанції підставно погодився з вірним висновком місцевого господарського суду про відмову в позові про стягнення з відповідача збитків на загальну суму 43890,1грн.

У відповідності до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.