Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційні скарги ОСОБА_2, м. Запоріжжя, та ОСОБА_3 (далі –ОСОБА_3), м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010

зі справи № 54/1

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модифікатор" (далі –Товариство), м. Донецьк,

до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі –Департамент), м. Київ,

приватного підприємства –фірми "Дарьял" (далі –Підприємство), м. Запоріжжя,

треті особи – ОСОБА_4 (далі –ОСОБА_4), м. Запоріжжя,

ОСОБА_5 (далі –ОСОБА_5), м. Запоріжжя,

ОСОБА_2 (далі –ОСОБА_2),

про визнання патенту недійсним,

за участю представників:

Товариства – Виниченка М.Є.,

Департаменту – не з’явився,

Підприємства – не з’явився,

ОСОБА_4 – не з’явився,

ОСОБА_5 – не з’явився,

ОСОБА_2 – не з’явився,

ОСОБА_3 – не з’явився,

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших змін та доповнень позовних вимог) про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить Підприємству, а також просило зобов'язати Департамент здійснити необхідну офіційну публікацію про визнання названого патенту недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2010 (суддя Демченко Т.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. –головуючий суддя, судді Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 462, 464, 469 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), статей 7, 33 Закону України від 15.12.1993 № 3687 "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі –Закон № 3687) та пункт 6.5.2.1 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197 (z0364-02) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2002 за № 364/6652 (z0364-02) , мотивовано невідповідністю запатентованої корисної моделі умовам патентоздатності.

У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України ОСОБА_2 як один з авторів спірної корисної моделі та ОСОБА_3 як фізична особа, яка одержала право власності на згадану корисну модель відповідно до укладеного нею з Підприємством 04.10.2010 договору про передачу права власності, кожен окремо, просять рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та припинити провадження у справі.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Клопотання скаржників про відкладення судового розгляду, мотивоване хворобою їх представника, касаційною інстанцією відхилено з огляду на відсутність доказів наведеного в клопотанні.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

За змістом статей 460, 462, 464 ЦК України та статей 6, 28, 33 Закону № 3687: авторство і право власності на винахід, корисну модель засвідчуються патентом ; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу ; патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу; патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

За таких обставин попередні судові інстанції з дотриманням приписів названих норм матеріального права на підставі ретельної оцінки наявних доказів (у тому числі й висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 30.11.2009 № 301), встановивши невідповідність запатентованої Підприємством корисної моделі умовам патентоздатності внаслідок відсутності необхідної новизни, дійшли правомірного висновку стосовно необхідності задоволення позову Товариства.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації .

Відповідно до приписів частини першої статті 210 та частини другої статті 1114 ЦК України: правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу (435-15) або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Частиною другою статті 465 ЦК України встановлено, що майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною першою статті 465 ЦК України передбачено, що майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 3687 пріоритет, авторство і право власності на винахід чи корисну модель засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

За приписами статей 22, 23, 25, 28 Закону № 3687: на підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру; одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного патенту); видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації; форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Установою; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу ; патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Пунктом 2.1 та абзацом сьомим пункту 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 № 469 (z0558-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2001 за № 558/5749 (z0558-01) , передбачено, що реєстрація патенту здійснюється шляхом унесення відповідного запису до реєстру на підставі рішення Департаменту про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту; в процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо, зокрема, змін, пов'язаних із зміною особи власника (власників) патенту (деклараційного патенту).

Таким чином, за відсутності державної реєстрації факту передання майнових прав інтелектуальної власності та відсутності відповідних змін до наявного патенту України № НОМЕР_1, засвідчені цим патентом права інтелектуальної власності вважаються належними Підприємству, а громадянка ОСОБА_3 таких прав не набула, незалежно від наявності між нею та Підприємством згаданого договору про передачу права власності на спірну корисну модель. При цьому зазначений договір відповідно до статей 509, 511, 626, 629 ЦК України не породжує прав і не створює обов’язків для осіб, які не є його сторонами.

За таких обставин саме Підприємство є належним відповідачем у даній справі, тоді як посилання ОСОБА_3 у касаційній скарзі на необхідність припинення провадження у справі з огляду на непідвідомчість справи господарським судам України внаслідок зміни власника оспорюваного патенту (за відсутності доказів необхідної реєстрації передачі майнових прав на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1) є безпідставними.

Отже, оскільки оскаржувані судові рішення не вирішують питання про права та обов’язки ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, то зазначена особа відповідно до статті 107 ГПК України не є належним суб’єктом касаційного оскарження, а тому касаційна інстанція не має підстав для перегляду зазначених судових рішень зі справи по суті за її скаргою, внаслідок чого касаційне провадження у відповідній частині підлягає припиненню.

Водночас питання авторства перебувають поза межами даного судового спору, а тому й посилання скаржника ОСОБА_2 на розгляд господарськими судами справи з порушенням встановлених правил підвідомчості є необґрунтованими та не можуть бути підставами для задоволення вимог його касаційної скарги. До того ж авторів оспорюваної корисної моделі було залучено до участі в справі як третіх осіб із наданням необхідних процесуальних прав, що відповідає приписам статей 22, 27 ГПК України.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права (у тому числі приписів статей 1, 12, 21 ГПК України щодо підвідомчості справи) та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 припинити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 зі справи № 54/1 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 –без задоволення.