Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

За участю представників:

- позивача: Лазарєв М.О., дов. №652 від 25.10.2010р.;

- відповідача: Ластіна Ю.С., дов. №29 від 14.06.2010р.

У травні 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" про стягнення вартості поставленого товару з урахуванням пені, 3% річних з простроченої суми, індексу інфляції на суму 280615,9грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог з проханням стягнути з відповідача борг з урахуванням пені, 3% річних з простроченої суми, індексу інфляції на суму 307215,6грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №28/222-10(34/187-09) (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі 28/222-10(34/187-09) (колегія суддів у складі головуючого судді Герасименко І.М., суддів Пруднікова В.В., Мороза В.Ф.) апеляційну скаргу ТОВ "Хімлаборреактив" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №28/222-10(34/187-09) - без змін.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. повністю і прийняти нове рішення, стягнув з відповідача на користь позивача боргу з урахуванням пені, 3% річних з простроченої суми, індексу інфляції на суму 307215,6грн.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на передачу відповідачу за договором №1446 від 24.11.2006р. за видатковими накладними №Х024318 від 25.09.2008р., №Х026099 від 07.10.2008р., №Х031739 від 27.11.2008р. ізопропилового спирту на загальну суму 250000грн., отриманого представником відповідача за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПО №182151 від 22.09.2008р., ЯПО №182540 від 26.11.2008р., ЯПО №182241 від 06.10.2008р.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з’ясовано, що 24.11.2006р. між сторонами був підписаний договір поставки №1446, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (покупцю) ізопропіловий спирт на загальну суму 1500000грн.

Судом апеляційної інстанції з договірних умов, визначених сторонами в пунктах 1.2, 1.5 договору, встановлено, що поставка товару, обумовлена цим договором, здійснюється партіями за специфікаціями на окрему партію товару, в яких вказується найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю і загальна вартість товару, ціна на товар на грудень 2006р. - січень 2007р. складає 7,24грн. за 1 літр з ПДВ, та в послідуючому узгоджується сторонами і вказується в специфікаціях. За умовами п.2.7 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2007р.) оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 70-ти календарних днів з дати поставки.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що за умовами п.1 додаткової угоди від 30.12.2007р. до вказаного договору термін його дії продовжений до 31.12.2008р., але ціна товару на цей період сторонами узгоджена не була.

Разом з цим, апеляційний господарський суд встановив, що за умовами пунктів 2.2 - 2.4 договору, заявка на поставку відповідної партії товару, підписана уповноваженою особою, подається покупцем в письмовій формі та передається факсимільним або поштовим зв'язком (листом на замовлення), постачальник зобов'язаний протягом 2-х календарних днів від дати отримання заявки покупця розглянути надіслану заявку та погодитись на поставку) часткову поставку відповідної партії товару), або відмовитись, про що зобов'язаний повідомити покупця у письмовій формі та способом, зазначеним в п.2.2 даного договору. Поставка товару здійснюється постачальником протягом 5-ти календарних днів від дати узгодження постачальником заявки покупця, якщо інший строк додатково не буде погоджений сторонами в специфікаціях до цього договору. Докази подання відповідної заявки в матеріалах справи відсутні.

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу спирт ізопропиловий за видатковою накладною від 25.09.2008р. по ціні 8,16грн. з ПДВ на загальну суму 81600грн., за видатковою накладною від 07.10.2008р. по ціні 10,2грн. з ПДВ на суму 81600грн. та за видатковою накладною від 27.11.2008р. по ціні 10,85грн. з ПДВ на суму 86800грн. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що ціни товару відрізняється від узгодженої за договором ціни –7,24грн. і зміни до договору в частині ціни не узгоджувались.

При цьому, врахував договірні умови, визначені сторонами в п.1.2 договору, проаналізував матеріали справи, суди попередніх інстанцій з'ясували, що між сторонами не було укладено Специфікацій по спірним партіям товару, в яких повинно бути визначено найменування товару, його кількість, асортимент, вартість товару по вищевказаним накладним.

Водночас місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що зазначений товар за виданими відповідачем довіреностями на отримання товару був отриманий техніком ВМТЗ Гелюх І.В. та техніком ВМТЗ Гошовською В.М.

Врахував вищевикладене, приписи ст. 180 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій вказали, що особи, які отримали товар: технік ВМТЗ Гелюх І.В. та технік ВМТЗ Гошовська В.М., не мали права на укладання та зміну умов договорів від імені відповідача, в тому числі й в частині узгодження ціни, а лише мали право отримати відповідну кількість товару.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами п.2.7 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2007р.), оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 70-ти календарних днів з дати поставки. При цьому, сторони в п.2.5 договору визначили, що датою поставки є дата, визначена в товарно-транспортній накладній. Врахував зазначені договірні умови, вказав про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про недоведення позивачем дати поставки, та, відповідно, і настання строку оплати за вказаним договором.

Врахував вищевикладене, а також те, що сторони за спірними поставками, які є предметом розгляду, не погодили у відповідності до умов вказаного договору ціни товару, його кількості та асортименту, чим порушили умови вказаного договору, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що товар фактично поставлено поза договором №1446 від 24.11.2008р., внаслідок чого підставно погодився з правильним висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

У відповідності до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі №28/222-10(34/187-09) залишити без змін.