ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
22 грудня 2010 р.
|
№ 21/11
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого –
|
Ткаченко Н.Г.,
|
за участю представників сторін:
ПАТ "ВТБ Банк" –Сабадаша І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Львівська регіональна дирекція" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 9 червня 2010 р. по справі № 21/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Лізинговий дім" про визнання банкрутом, –
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27 лютого 2010 р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Компанії "Лізинговий дім" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито процедуру санації, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим санацією призначено керівника підприємства – генерального директора Ситюка О.І., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ковалко Г.І.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 9 червня 2010 р. відмовлено ВАТ "ВТБ Банк" в прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 27 лютого 2010 р.
ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Львівська регіональна дирекція" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 9 червня 2010 р., а справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника ПАТ "ВТБ Банк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.
Провадження у справах про банкрутство складається з ряду судових актів, які за своєю правовою природою є судовими рішеннями на окремих етапах процедури банкрутства. Введення процедури санації та призначення керуючого санацією згідно з статтею 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є введенням окремої судової процедури, а тому акт, згідно якого вводиться така процедура має природу судового рішення.
У зв'язку з цим ухвала суду про порушення справи про банкрутство в порядку статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"має ознаки судового рішення в частині введення процедури санації, призначення керуючого санацією, розпорядника майном боржника та може бути оскаржена в цій частині відповідно до положень частини 3 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку.
Таким чином, апеляційний господарський суд помилково відмовив у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 27 лютого 2010 р. в частині відкриття процедури санації та призначення керуючого санацією.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 9 червня 2010 р. підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Під час здійснення апеляційного провадження суду апеляційної інстанції необхідно перевірити підставність порушення провадження по справі в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення процедури санації та призначення керуючого санацією.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 ГПК України (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Львівська регіональна дирекція" задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 9 червня 2010 р. по справі № 21/11 скасувати.
Справу № 21/11 направити до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
|
Головуючий:
|
Ткаченко Н.Г.
|
|
|
Судді:
|
Білошкап О.В.
|
|
|
Катеринчук Л.Й.
|