ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15 грудня 2010 р.
|
№ 4/121-09-3696
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
суддів
|
Барицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
|
Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО"
|
|
на постанову від
|
Одеського апеляційного господарського суду 06.10.2010
|
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 10"
|
|
до
|
Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО"
|
|
про
|
стягнення 901 159, 60 грн.
|
у судовому засіданні взяли участь представники:
|
- відповідача
|
повідомлений, але не з'явився;
|
ВСТАНОВИВ:
27.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 10" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО" про стягнення заборгованості у розмірі 901 159, 60 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2010 у справі № 4/121-09-3696 (суддя Літвінов С.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 10" задоволено частково. За рішенням стягнуто з Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10" заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 895 918, 60 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі № 4/121-09-3696 (колегія суддів у складі: Картере В.І. –головуючий суддя, судді Жеков В.І., Пироговський В.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2010 у справі № 4/121-09-3696 скасовано; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 10" задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 10" заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 895 918,60 грн., державне мито за подання позову у сумі 8 959,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 311,85 грн.; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство фірма "ЄВГО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі № 4/121-09-3696 та передати справу на новий розгляд.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір, що виник між сторонами, стосується виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами підряду № 6-1/08 від 08.07.2008, № 27/08 від 15.09.2008 та № 28/08 від 15.09.2008 в частині оплати виконаних робіт.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Здійснивши перегляд справи, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договорами підряду № 6-1/08 від 08.07.2008, № 27/08 від 15.09.2008 та № 28/08 від 15.09.2008 у повному обсязі, що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних підрядник робіт (форма № КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.06.2010 № 60/6530, які наявні у матеріалах справи; натомість, відповідач в порушення ст. ст. 525, 526, 629, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати за виконані роботи у встановлені договорами підряду № 6-1/08 від 08.07.2008, № 27/08 від 15.09.2008 та № 28/08 від 15.09.2008 строки, в результаті чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 895 918, 60 грн.(з урахуванням завищення вартості виконаних робіт у розмірі 5 241,00 грн. відповідно до висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.06.2010 № 60/6530); відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 895 918, 60 грн.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що апеляційною інстанцією неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи не заслуговує на увагу, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, зокрема, при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Повторна судова експертиза призначається за ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні (підпункт 9.2 пункту 9 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 № 02-5/424 (v_424800-98)
"Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем не доведено, що висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.06.2010 № 60/6530 є необґрунтованим чи суперечить іншим зібраним у справі доказам, тобто не наведено належного обґрунтування необхідності призначення повторної судової експертизи з цієї справи. До того ж, призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом (ст.ст. 41, 42 ГПК України).
Всі інші доводи Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених апеляційним господарським судом висновків.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства фірми "ЄВГО" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі № 4/121-09-3696 залишити без змін.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Н.М. ГУБЕНКО
Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО
|