Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2010р.

у справі № 15/210 Господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеразов"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства

"Азовзагальмаш"

про стягнення 370 628,32 грн.

за участю представників:

ВАТ "Азовмаш" – не з'явилися;

ТОВ "Інтеразов" - не з'явилися;

ВАТ "Азовзагальмаш" - не з'явилися;

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.09.2010 р. повернуто без розгляду позовну заяву, подану Відкритим акціонерним товариством "Азовмаш" в порядку ст. 26 ГПК України, до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеразов" про визнання недійсним договору підряду № ПСН-01015 від 10.11.2004 р. разом із доданими до неї документами на підставі п. п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України (т. 1 а.с. 130-131).

Повертаючи подану позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що до поданої заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; доказів наявності права на підписання позову представником Потоцькою С.С. від імені ВАТ "Азовмаш".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2010 р. ухвала Господарського суду Донецької області від 27.09.2010 р. залишена без змін (т. 1 а.с. 153-154).

Не погоджуючись з вказаною постановою, ВАТ "Азовмаш" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а справу передати на розгляд Господарського суду Донецької області.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права (т. 2 а.с. 6-8).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову.

Основні вимоги, що пред’являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст. ст. 54, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.

Зокрема, відповідно до п. п. 3, 31 ч.1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, п. п. 24, 41 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 (z0050-93) , прямо визначає що із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.

Також, п. 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 (1258-2005-п) , встановлено, що за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору, витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Невиконання вимог щодо додання до поданої касаційної скарги доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тягне за собою повернення поданої позовної заяви з доданими до неї документами на підставі відповідно п. 4 та п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Також, за змістом ч. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. При цьому, невиконання вказаних вимог, в силу п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, тягне за собою повернення такої заяви разом з доданими до неї документами. Відповідно до ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання ВАТ "Азовмаш" вимог ст. 57 ГПК України та повернув подану з порушенням встановлених вимог позовну заяву без розгляду на підставі п. п. 1, 4,10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Отже, ухвала господарського суду Донецької області від 27.09.2010 р. як така, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, правильно залишена без змін за результатами її перегляду в апеляційному порядку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2010 р.

Враховуючи зазначене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111, 11113 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2010 р. у справі № 15/210 Господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" –без задоволення.