Вищий господарський суд України в складі колегії

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. (суддя О.Мандриченко) позов про стягнення шкоди, завданої нецільовим використанням земельної ділянки задоволено.

Суд, керуючись нормами ст.ст. 72, 96, 211 Земельного кодексу України, на підставі встановлених обставин щодо використання земельної ділянки авіаційного транспорту, на якій відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель, не за цільовим призначенням, дійшов висновку про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р. (963-2007-п)

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 р. (судді Л.Кондес, С.Куровський, Н.Нєсвєтова) рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. залишено без зміни.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав їх необґрунтованості та незаконності.

Скаржник не заперечує обставин використання земельної ділянки ТОВ "Драйв Клуб "Альфа-Щит" за умовами укладеного договору від 01.02.2008 р. № 104-2008, однак вважає, що не таке використання не порушує законодавство, втручання в господарську діяльність є порушенням ст. 19 ГК України, стверджує про невірно застосований коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель при розрахунку шкоди, невідповідність акту перевірки державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві від 28.07.2009 р. вимогам законодавства, не використання визначених законодавством заходів впливу, зокрема, застосування адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, який проти скарги заперечив, представника скаржника, який вимоги скарги підтримав, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом за актом перевірки державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві від 28.07.2009 р. встановлено факт використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничо-господарських будівель і споруд відповідача не за цільовим призначенням.

08.09.2009 р. керівник відповідача притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до ст. 72 ЗК України зокрема до земель авіаційного транспорту належать землі під: аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

Виходячи з встановлених обставин господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що використання земель не за цільовим призначенням є підставою для притягнення відповідача до відповідальності, зокрема, цивільної, а саме стягнення шкоди за методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р. (963-2007-п)

Відповідно до встановлених нормами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України порядку перегляду справи касаційною інстанцією та його меж касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника встановлених судами обставин використання земельної ділянки не спростовують, підтверджені самим скаржником, а, відтак, на правильність правових висновків суду щодо підстав притягнення до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, не впливають, зводяться до вимог встановити інші обставини справи та надати їм іншу оцінку, зокрема, щодо обставин невідповідності акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.07.2009 р., невірного розрахунку шкоди, що виходить за межі касаційного перегляду судового рішення, ґрунтуються на невірному розумінні скаржником предмету доказування та засобів доказування, не доводить неправильного застосування судом норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог скарг та скасування оскаржуваного рішення суду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 р. та рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. у справі № 18/111 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.