Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р.

у справі № 31/271 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Промислово-інвестиційний союз"

до відповідача Комунального підприємства "Київський метрополітен"

про стягнення 40 022 913,95 грн.

за участю представників:

ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" – Клименко Л.С.;

КП "Київський метрополітен" – Ковтун Т.О.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Комунального підприємства "Київський метрополітен" 40 022 913,95 грн. основної заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсації ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві від 29.12.2008 р., укладеним між ВАТ "ДОК-3" та КП "Київський метрополітен", в частині виплати грошової компенсації у відповідності до п. 2.7. договору. При цьому, позивач зазначає, що право вимагати у відповідача виконання зобов’язань за вказаним договором передано йому відповідно до договору від 27.11.2009 р. про відступлення права вимоги (а.с.2-4).

Відповідач у справі – КП "Київський метрополітен" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

- виплата грошової компенсації здійснюється за рахунок коштів міського бюджету;

- договором про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р. передбачено, що ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" зобов'язаний сплатити ВАТ "ДОК-3" грошову компенсацію протягом 5 років з дня підписання договору, отже, строк виконання зобов'язання не настав (а.с. 24).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. позов задоволено повністю.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного:

- позивач за договором від 27.11.2009 р. набув право вимоги від КП "Київський метрополітен" виконання зобов’язань за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 р. в частині сплати грошової компенсації за відмову від права власності на комплекс будівель і споруд в розмірі 40 022 913,95 грн.;

- КП "Київський метрополітен" надало письмову згоду на укладення договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р.;

- КП "Київський метрополітен" порушило строки виконання зобов’язань за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 р., допустивши заборгованість з оплати грошової компенсації за відмову від права власності на комплекс будівель і споруд, право вимоги якої належить позивачу (а.с.30-34).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. залишено без змін (а.с.73-77).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, КП "Київський метрополітен" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.83-86).

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, КП "Київський метрополітен" подано клопотання про зупинення касаційного провадження до вирішення справи за його позовом до ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" та ВАТ "ДОК-3" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р.

Подане клопотання відхилено колегією суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, встановлення у справі за згаданим позовом певних обставин не може вплинути на результати розгляду поданої касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

29.12.2008 р. між КП "Київський метрополітен" та ВАТ "ДОК-3" було укладено договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов’язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, згідно умов якого ВАТ "ДОК-3" зобов’язується відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а КП "Київський метрополітен" –сплатити компенсацію за нього, визначену в цьому договорі.

Розмір грошової компенсації за об’єкт становить з урахуванням ПДВ 50 832 257 грн. (п. 2.7. договору).

З акту звірки взаєморозрахунків від 05.01.2009 р. вбачається, що відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 10 809 343,05 грн.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем –КП "Київський метрополітен" взятих на себе обов’язків за вказаним договором щодо сплати компенсації за відмову ВАТ "ДОК-3" від права власності на об’єкт у встановлений договором строк.

Обґрунтовуючи своє право вимагати від КП "Київський метрополітен" виконання взятих на себе зобов’язань за зазначеним договором, ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" посилається на перехід до нього права вимоги.

Так, 27.11.2009 р. між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" набуло право вимоги виконання зобов'язання за договором № 158-ДБМ від 28.12.2008 р., розмір якого складає 40 022 913,95 грн.

Відповідач –КП "Київський метрополітен" взяті на себе зобов’язання за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 р. щодо компенсації за відмову ВАТ "ДОК-3" від права власності на об’єкт, право вимоги виконання якого перейшло до позивача, що встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виконував неналежним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання в установлений договором строк, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40 022 913,95 грн. задоволені судом першої інстанції, з вказаним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р. не погоджено Комунальним підприємством "Київський метрополітен", а отже підстави для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача відсутні, не приймаються до уваги, враховуючи, що вказаний договір погоджено директором структурного підрозділу КП "Київський метрополітен" "Дирекція будівництва метрополітену", який діяв на підставі довіреності начальника КП "Київський метрополітен".

А отже, судами правильно встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009 р. відповідачем погоджено.

Враховуючи зазначене, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. у справі № 31/271 залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" –без задоволення.