44/597 Про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури - 06.12.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р. (суддя: Чеберяк П.П.), з урахуванням виправленої ухвалою суду від 16.11.2009 р. описки, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" (надалі –ТОВ "Проектна компанія "Ярус") до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі –Головного управління земельних ресурсів): вирішено вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва між ТОВ "Проектна компанія "Ярус" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Проектна компанія "Ярус", з моменту набрання законної сили судового рішення на умовах, визначених договором, та зобов'язання Головного управління земельних ресурсів забезпечити підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075) ТОВ "Проектна компанія "Ярус" для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва у встановленому порядку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 р. (судді: Гарник Л.Л., Верховець А.А., Іваненко Я.Л.) указане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Головне управління земельних ресурсів звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, зокрема, статей 9, 128, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , статті 657 Цивільного кодексу України, статті 187 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Головне управління земельних ресурсів стверджує, що передумовою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є наявність рішення відповідного органу про продаж землі, а Київською міською радою таке рішення не приймалося.

Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, Київська міська рада не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та Головного управління земельних ресурсів, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 р. № 1116 (ra1116017-07) , зокрема, було затверджено рішення постійно діючої комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста про визнання ТОВ "Проектна компанія "Ярус" переможцем конкурсу із залучення інвесторів для будівництва накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метрополітену між станціями "Чернігівська" та "Дарниця" зі створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначень, паркінгу, супутньої інфраструктури вздовж ділянки "Чернігівська"-"Дарниця", оголошеного 23.06.2007 р. (протокол від 22.06.2007 р. № 49); передбачено доручити Головному управлінню земельних ресурсів підготувати проект рішення Київради про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки та передачу її в оренду для реалізації інвестиційного проекту.

На підставі рішення Київської міської ради від 27.11.2008 р. № 747/747 (ra0747023-08) між Київською міською радою та ТОВ "Проектна компанія "Ярус" укладено договір оренди земельної ділянки на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0039) на 25 років, який був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів у книзі записів державної реєстрації договорів 24.06.2009 р. за № 66-6-00517.

Умовами указаного договору, зокрема, передбачено, що орендар має переважне право на купівлю земельної ділянки у разі її продажу.

ТОВ "Проектна компанія "Ярус" були підготовлені відповідні документи щодо грошової оцінки земельної ділянки на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075) та передані на розгляд Київської міської ради для прийняття рішення про продаж позивачу цієї земельної ділянки.

Протягом встановленого статтею 128 Земельного кодексу України строку Київська міська рада не прийняла відповідного рішення та не повідомила ТОВ "Проектна компанія "Ярус" про відмову.

Позивач клопотанням від 15.07.2009 р. № 26-07 звертався до Київської міської ради з пропозицією укласти договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, додавши до нього підписані ТОВ "Проектна компанія "Ярус" два примірники цього договору.

На вказане Головне управління земельних ресурсів листом від 10.08.2009 р. № 05-358/21901 повідомило позивача про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки буде укладено після прийняття Київською міською радою рішення про її продаж.

З огляду на вказане та, керуючись приписами статті 58 Конституції України, статті 128 ЗК України, статті 5 ЦК України, статті 181 ГК України, статті 142 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач на конкурентних засадах набув право на реалізацію інвестиційного проекту та на оформлення земельної ділянки на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва у власність для реалізації інвестиційного проекту; ТОВ "Проектна компанія "Ярус" вчинені всі необхідні дії, встановлені законодавством та рішенням Київради на викуп землі; Київська міська рада протягом одного місяця не прийняла відповідного рішення, тобто вбачається її бездіяльність, що призвела до порушення прав ТОВ "Проектна компанія "Ярус" на придбання землі.

У зв'язку з чим господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, встановивши зазначені обставини справи, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та дійшли незаконного висновку з огляду на таке.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) .

Відповідно до статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За змістом статті 12 ЗК України передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст та здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

А відтак, рішення сесії є способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин.

Необхідною передумовою набуття права власності на земельну ділянку комунальної або державної власності, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тобто, його волевиявлення.

Виконання юридичною особою передбачених законодавством дій по підготовці необхідної документації та реалізація права на вчинення звернень, направлених на придбання земельної ділянки, не викликає "автоматично" у Київської міської ради обов’язку продажу цій особі ділянки, а лише обов’язок розглянути подані документи на сесії ради.

Отже, задоволення господарським судом вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу землі в примусовому порядку, за умови відсутності рішення Київської міської ради щодо надання позивачеві у власність земельної ділянки, є втручанням у виключну, передбачену Конституцією України (254к/96-ВР) , компетенцію Київської міської ради на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землею, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання укладеним договору купівлі-продажу.

Водночас, не підлягає і задоволенню позов у частині зобов'язання Головного управління земельних ресурсів забезпечити підписання, реєстрацію та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку ТОВ "Проектна компанія "Ярус", з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з Положенням про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), затвердженого рішенням Київради від 19.12.2002 р. № 182/342 (ra_182023-02) , Управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та здійснює реєстрацію суб'єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі.

А відтак, Головним управлінням земельних ресурсів не порушені права позивача.

Відповідно до статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням наведеного, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому, відповідно до статей 49, 1115, 11111 ГПК України (1798-12) колегія суддів вважає за необхідним здійснити розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України (1798-12) , ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 р. у справі № 44/597 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" (01042, м. Київ, бульв. Дружби народів, 9, код ЄДРПОУ 34937363) на користь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (10018, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, код ЄДРПОУ 26199097) у рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв’язку з оплатою державного мита за подання касаційної скарги, 42,50 грн.