21/042-10 Про стягнення заборгованості за договором підряду по будівництву з'їздів з мостового переходу - 25.11.2010 Прийняття

ТОВ "Спецавтодор" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ДП "Мостобудівельний загін №112" ВАТ "Містобуд" про стягнення 401362 грн. 67 коп., з яких: 293127 грн. 72 коп. заборгованості за договором № 10/01 від 10.01.2008, 82157 грн. 95 коп. пені, 6752 грн. 70 коп. 3% річних та 19324 грн. 30 коп. інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2010 у справі №21/042-10 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з мотивів, що позивачем не доведено факти погодження замовником спірних актів та надходження від замовника грошових коштів для оплати вартості виконаних субпідрядником робіт, наявність яких необхідна для проведення остаточних розрахунків між сторонами, а також не доведено належними та допустимими доказами факту погодження службою "Київдержекспертиза" та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва" спірних актів виконаних робіт за договором, у відповідності до п.п. 3.1.2, 5.6 договору на момент прийняття даного рішення у позивача не настало право вимоги сплати вартості виконаних робіт за спірними актами. Оскільки позивачем не доведено обов’язку відповідача сплатити основний борг за договором, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за договором, не відповідає вимогам ст. 230 ГК України та ст.ст. 612, 625 ЦК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 у справі № 21/042-10 рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 скасовано, позов задоволено. За оцінкою апеляційного господарського суду позов про стягнення підлягає задоволенню з огляду, зокрема, на статті 509, 526, 599, 629, 837, 838, 854 ЦК України.

У касаційній скарзі ДП "Мостобудівельний загін № 112" ПАТ "Мостобуд" просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 у справі № 21/042-10, а рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2010 у справі №21/042-10 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що 10.01.2008 між ТОВ "Спецавтодор" (субпідрядник) та ДП "Мостобудівельний загін №112" (підрядник) укладено договір підряду № 10/01, пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 3.1-3.2, 5.6 та 9.3 якого передбачено, що субпідрядник зобов’язується виконати за завданням підрядника з використанням своїх матеріалів або матеріалів підрядника, а підрядник зобов’язується прийняти і оплатити дорожні роботи на відповідному об’єкті. Оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника: попередня оплата в розмірі 30% від суми договору протягом 3 днів з моменту підписання договору, остаточний розрахунок на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідок форми № КБ-3 протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання, але після погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника КП "Дирекція шляхово-транспортних споруд м. Києва".

Суди встановили, що на виконання умов договору субпідрядником виконано, а підрядником прийнято роботи загальною вартістю 312 502 грн. 80 коп. за актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за спірний період по формі № КБ-3. Зазначені акти відповідачем оплачено у розмірі 10 000 грн. Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 293 127 грн. 72 коп. заборгованості по сплаті вартості виконаних підрядних робіт за договором протягом січня-травня 2009 року.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на той факт, що у відповідності до п.п. 3.1.2, 5.6 договору у нього не настав обов’язок оплати вартості виконаних робіт за спірними актами.

Суди попередніх інстанцій встановили, що пунктами 3.1.2, 5.6 договору визначено, що субпідрядник погоджує акти виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 в службі "Київдержекспертиза" та отримує візу замовника будівництва, після чого надає ці форми підряднику для оплати виконаних робіт. Остаточний розрахунок на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідок форми № КБ-3 здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання після погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника.

Місцевим господарським судом встановлено, що за змістом пунктів 3.1.2, 5.6 договору слідує, що сторони досягли згоди про умови настання у підрядника моменту обов’язку остаточного розрахунку з субпідрядником, а саме за умов: погодження субпідрядником актів виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідок форми № КБ-3 в службі "Київдержекспертиза", отримання візи замовника будівництва, погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника.

Касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

За ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суди встановили, що доказів, які підтверджували б факт погодження службою "Київдержекспертиза" та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" спірних актів виконаних робіт за договором і доказів фінансування замовником виконаних позивачем за договором робіт суду не надано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги ДП "Мостобудівельний загін № 112" ПАТ "Мостобуд" такими, що знайшли підтвердження під час здійснення касаційного провадження.