Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивачів: ОСОБА_7 –за дов.

від відповідача-1: Боднар О.В. –за дов. від 01.11.10;

від відповідача -2: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.10 розгляд справи призначено на 04.11.10. Ухвалою від цієї ж дати розгляд справи відкладено до 18.11.10.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у лютому 2006 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско", Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсними: 1) рішення зборів учасників ТОВ "Аско" від 17.02.05 в частинах відступлення часток вибувших учасників на користь ОСОБА_10 і затвердження нової редакції статуту товариства; 2) рішення зборів від 13.03.05 в частинах відступлення часток

доповідач: Добролюбова Т.В

вибувших та виключених учасників товариства і затвердження нової редакції статуту товариства; 3) рішення зборів від 13.03.05 в частині виключення з числа учасників позивачів; 4) рішення зборів від 19.03.05 в частинах відступлення часток виключених учасників товариства на користь ОСОБА_10 і затвердження нової редакції статуту товариства. Водночас, позивач просив скасувати: 1) державну реєстрацію статуту товариства в редакції, затвердженої протоколом зборів учасників ТОВ "Аско" від 17.02.05 №1; 2) державну реєстрацію статуту товариства в редакції, затвердженої протоколом зборів учасників ТОВ "Аско" від 13.03.05 №3; 3) державну реєстрацію статуту товариства в редакції, затвердженої протоколом зборів учасників ТОВ "Аско" від 19.03.05 №4.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.05.06, ухваленим суддею Хоми М.В., позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів учасників товариства від 13.03.05 в частині виключення із числа учасників ТОВ "Аско" ОСОБА_4 з часткою в статутному фонді 1,38% та ОСОБА_5 з часткою 0,215% та передачі їхніх часток в розпорядження товариства. Поновлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у складі учасників товариства з усіма правами та обов'язками, якими вони володіли на час виключення, у тому числі щодо набуття часток інших учасників та їх розподіл між рештою учасників. Скасовано державну реєстрацію статуту ТОВ "Аско" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства, протокол №4 від 19.03.05. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що оскаржувані рішення зборів скликані та проведені з порушенням вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства", а підстави виключення позивачів з числа учасників товариства не відповідають визначеним статтею 64 вказаного Закону.

Апеляційний суд Тернопільської області у складі колегії суддів: Фащевської Н.Є. –головуючого, Стефлюк О.Д., ОСОБА_12, рішенням від 13.07.06, перевірене рішення міськрайонного суду скасував в частині відмови у позові про визнання недійсними рішень від 17.02.05, від 13.03.05, від 19.03.05 щодо набуття у власність часток вибувших та виключених учасників товариства, учасниками, які в ньому залишились. В цій частині прийняв нове рішення про задоволення і цих вимог. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність згоди інших учасників товариства, яка згідно частини 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" є обов'язковою при відчуженні частки в статутному фонді іншим особам, чим порушено право позивачів на купівлю цих часток. В решті рішення суду залишив без змін.

Верховний Суд України у складі колегії суддів: Данчука В.Г., Косенка В.Й., Костенка А.В., ухвалою від 26.10.06, рішення апеляційного суду від 13.07.06, переглянуте за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско" у березні 2008 року звернулось до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, в якій просило рішення від 19.05.06 та від 13.07.06 скасувати.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21.04.08, ухваленою суддею Подлісної І.М., заяву товариства задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.05.06 скасовано .

Водночас, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 29.04.08, провадження у справі закрито на підставі частини 1 пункту 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки даний спір підвідомчий господарському суду Тернопільської області.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Марко Р. –головуючого, Бойко С., Бонк Т., ухвалою від 02.07.08, припинив провадження з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско", ОСОБА_4 та ОСОБА_5, поданих на рішення від 19.05.06 у зв'язку з помилковим прийняттям. При цьому, суд виходив з того, що оскаржуване рішення вже скасовано рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 13.07.06, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско" у травні 2008 року звернулось до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, в якій просило рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 13.07.06 скасувати . Підставою для скасування рішення товариство вважало ті обставини, що ТОВ "Аско" стало відомо про наявність договорів дарування часток у статутному фонді товариства, які були укладені між ОСОБА_10 та вибувшими учасниками товариства, що зумовило написання ними заяв про вихід зі складу учасників та переуступку часток ОСОБА_10 На думку заявника, саме ці договори є правовою підставою для набуття права власності на частки у статутному фонді товариства вибувших учасників товариства, а не заяви учасників про вихід зі складу учасників товариства, які оцінювались судом при вирішенні спору щодо розподілу часткок вибувших учасників на користь ОСОБА_10

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Бойко С.-головуючого, Бонк Т.Б, Марко Р.І., ухвалою від 05.08.08, перевірене рішення апеляційного суду від 13.07.06 скасував частково. Заяву ТОВ "Аско" задовольнив частково. Відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень від 17.02.05, від 13.03.05, від 19.03.05. В решті рішення апеляційного суду від 13.07.06 залишив без змін. Суд апеляційної інстанції встановив, що договори дарування, про які товариству стало відомо 10.03.08, тобто після прийняття апеляційним судом рішення від 13.07.06, є нововиявленими обставинами, оскільки підставою для передачі часток статутного фонду вибувших учасників ОСОБА_10 були не заяви цих учасників, а договори дарування, укладення яких не потребувало попередньої згоди інших учасників і укладення яких не порушувало їх переважне право на купівлю цих часток.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11.11.08, знято з розгляду клопотання позивачів про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал Тернопільського міськрайонного суду від 21.04.08 та від 29.04.08, з огляду на те, що між сторонами існує спір про їх корпоративні права, тому повинен вирішуватись господарськими судами.

Верховний Суд України у складі колегії суддів: Яреми А.Г. –головуючого, Костенка А.В., Лихути Л.М., Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., ухвалою від 11.11.08 та від 24.06.09, скасував, посилаючись на те, що ухвали, винесені судом першої інстанції в порядку цивільного судочинства підлягають перегляду за правилами цивільного судочинства.

Апеляційний суд Тернопільської області у складі колегії суддів: Міщія О.Я.-головуючого, Бершадської Г.В.,Гірського Б.О., ухвалою від 08.09.09, скасував ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 21.04.08 та від 29.04.08, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд дійшов висновку про неналежне повідомлення позивачів про час та місце розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 01.12.09, ухваленою колегією суддів у складі: Парандюк Т.С., Храпак Н.М., Стефлюк О.Д., рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13.07.06 в частині визнання недійсними рішень зборів учасників товариства від 17.02.05, від 13.02.05 та від 19.03.05 про переведення на ОСОБА_10 часток виключених і вибувших з товариства його учасників скасував. Заяву ТОВ "Аско" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив частково.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22.12.09, ухваленою колегією суддів у складі: Парандюк Т.С., Храпак Н.М., Стефлюк О.Д., апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивачів на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.05.06 закрив. Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення апеляційного суду від 13.07.06, яким скасовано рішення від 19.05.06, скасовано ухвалою апеляційного суду від 01.12.09 за нововиявленими обставинами, тому перегляд рішення від 19.05.06 має здійснювати апеляційний господарський суд за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Верховного Суду України від 26.02.10, ухваленою у складі колегії суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., касаційну скаргу позивачів на ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 08.09.09 та від 22.12.09 відхилив, вказані ухвали залишив без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 14.04.10, ухваленою у складі колегії суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Мазурка В.А., касаційну скаргу позивачів задовольнив частково. Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01.12.09 скасував, провадження у справі закрив у зв'язку з нововиявленими обставинами. Суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами має розглядатися в порядку господарського судочинства.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.08 скасувати. Провадження у справі припинити. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) та вважає, що суд не мав правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду загальної юрисдикції. Разом з цим, скаржник вказує на порушення судом пункту 3 частини 4 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, адже, скасовуючи рішення у справі суд мав прийняти рішення, а не ухвалу. Заявник також наголошує на тому, що обставини на які посилається ТОВ "Аско" не є нововиявленими, оскільки не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу спірного рішення, адже, договори дарування не спростовують факт відступлення учасниками своїх часток на підставі власних заяв та того, що частки виключених учасників переведені на ОСОБА_10 без згоди інших учасників.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить ухвалу у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Від Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного судового акта, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Разом з цим враховується, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.05.06 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів учасників товариства від 13.03.05 в частині виключення із числа учасників ТОВ "Аско" ОСОБА_4 з часткою в статутному фонді 1,38% та ОСОБА_5 з часткою 0,215% і передачі їх часток в розпорядження товариства. Поновлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у складі учасників товариства з усіма правами та обов'язками, якими вони володіли на час виключення, у тому числі щодо набуття часток інших учасників та їх розподіл між рештою учасників. Скасовано державну реєстрацію статуту ТОВ "Аско" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства, протокол від 19.03.05 №4. В решті позовних вимог відмовлено. Апеляційний суд Тернопільської області рішенням від 13.07.06 перевірене рішення міськрайонного суду скасував в частині відмови у позові про визнання недійсними рішень від 17.02.05, від 13.03.05, від 19.03.05 щодо набуття у власність часток вибувших та виключених учасників товариства, учасниками, які в ньому залишились. В цій частині прийняв нове рішення про задоволення і цих вимог. Судом апеляційної інстанції визначено, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами було рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13.07.06 в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "Аско"від 17.02.05, 13.03.05, 19.03.05 в частині переведення на ОСОБА_10 часток вибувших та виключених з товариства його учасників. З матеріалів справи вбачається, що визнаючи недійсними рішення зборів учасників ТОВ "Аско"від 17.02.05, 13.03.05, 19.03.05, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності згоди інших учасників товариства, яка відповідно до частини 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" є обов'язковою при відчуженні частки в статутному фонді товариства іншим особам, чим порушено переважне право позивачів на купівлю цих часток. В якості нововиявлених обставин, для перегляду рішення, позивач просив визнати договори дарування часток у статутному фонді ТОВ "Аско", які були укладені між ОСОБА_10 та вибувшими учасниками товариства і стали підставою переуступки часток ОСОБА_10 Дослідивши усі обставини справи, врахувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд апеляційної інстанції вірно установив, що ці договори дарування є нововиявленими обставинами, оскільки вони є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, адже підставою передачі часток статутного фонду вибувших учасників ОСОБА_10 були саме договори дарування, тобто договори безоплатного відчуження, укладення яких, не потребувало попередньої згоди інших учасників товариства і не порушувало їх переважне право на купівлю цих часток, в тому числі право позивачів. Враховуючи викладене, вказані відповідачем-1 обставини вірно визнані господарським судом нововиявленими, оскільки мають істотне значення для справи і не були відомі заявникові на час вирішення спору. Відтак, висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "Аско"від 17.02.05, 13.03.05, 19.03.05 в частині переведення на ОСОБА_10 часток вибувших та виключених з товариства учасників є правомірним. Посилання скаржника на те, що скасовуючи рішення у справі апеляційний суд мав прийняти рішення, а не ухвалу, не може бути підставою для скасування судового акта, оскільки оскаржуваний процесуальний документ відповідає за формою та змістом вимогам щодо рішення, встановленим статтею 84 Господарського процесуального кодексу України. Окрім цього, враховується, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.08 рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13.07.06 скасовано лише частково. Довід скаржника про те, що суд не мав правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду загальної юрисдикції визнаються також безпідставним, оскільки судові рішення у справах, що виникають з корпоративних відносин, ухвалені загальними судами до набрання чинності Законом N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) , переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами господарськими судами. З набранням чинності Законом N 483-V (483-16) такі справи є підвідомчими господарським судам і розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Судове рішення у таких справах не підлягає перегляду загальним судом, який його ухвалив, відповідно до вимог статті 363 Цивільного процесуального кодексу України. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування переглянутої ухвали, оскільки ґрунтуються виключно на переоцінці судом доказів у справі. Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.08 у справі № 2-1386/06(22а-757) залишити без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Повний текст постанови підписаний 23.11.10.