Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Роксана"

За участю представників сторін

від позивача Воїн С.М. дов.,

від відповідача Мазнєва С.Г. дов.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" про розірвання укладеного сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 11.03.2005 року у зв"язку з істотною зміною обставин.

02.11.2009 року відповідачем за первісним позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксана" поданий зустрічний позов до позивача за первісним позовом, Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", про стягнення 87372,00 грн. заборгованості за укладеним сторонами договором оренди нежитлових приміщень від 11.03.2005 року.

12.11.2009 року ТОВ "Роксана" подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість в розмірі 145 620 грн. та стягнути судові витрати.

Позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" подало клопотання № 12.5-04/72 від 02.11.09 р. про уточнення позовних вимог, в яких просить суд змінити позовні вимоги, а саме : достроково розірвати договір оренди від 11.03.2005 року, укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Роксана" з 01.07.2009 року, в зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а в іншій частині - позовні вимоги залишити без змін.

08.12.2009 року ТОВ "Роксана" подало заяву про збільшення позовних вимог та уточнення обґрунтувань за зустрічним позовом, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість в розмірі 153135,87 грн. та зобов’язати повернути приміщення та ключі від нього за адресою: м. Суми, вул. Петропавловська, 76, площею 242,7 кв. м. та підписати відповідний акт приймання –передачі цього приміщення.

08.12.2009 року ТОВ "Роксана" подало клопотання, в якому відмовилося від вимоги про підписання акту приймання передачі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.12.2009 року у справі № 9/219-09 (суддя Лущик М.С.) провадження по справі в частині позовних вимог по первісному позову припинено на підставі пункту 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зустрічний позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь позивача за зустрічним позовом - 153 135,87 грн. заборгованості, 1 531, 35 грн. - державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Зобов’язано Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" повернути позивачу за зустрічним позовом нежитлове приміщення та ключі від нього за адресою: м. Суми, вул. Петропавловська, 76, площею 242,7 м. кв.

В іншій частині позовних вимог по зустрічному позову провадження по справі припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року у справі № 9/219-09 (судді Сіверін В.І., Білоконь Н.Д., суддя Терещенко О.І.) рішення господарського суду Сумської області від 08.12.2009 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким первісний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.

Розірвано договір оренди нежитлових приміщень від 11.03.2005 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк "Фінанси та Кредит", товариство з обмеженою відповідальністю) (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксана" (40030, м. Суми, вул. Воскресенська,2; код ЄДРПОУ 14018742), з 01.07.2009 року - моменту звільнення приміщення площею 242,7 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. Петропавловська, 76.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю 'Роксана" відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду попередньої інстанції, ТОВ "Роксана" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року у справі № 9/219-09 скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 08.12.2009 року залишити без змін, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксана", орендодавцем та Банком "Фінанси Кредит" товариством з обмеженою відповідальністю, орендарем (правонаступником всіх прав та обов'язків якого у зв'язку із зміною назви, є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит") було укладено договір оренди нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. за р.н. 51 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до положень зазначеного Договору орендодавець передав орендарю нежитлове приміщення для здійснення діяльності філії банку загальною площею 242.7 м.кв., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Петропавловська, 76 (далі по тексту - Майно).

Згідно п. 1.5. Договору строк дії Договору визначений за погодженням сторін та складає п'ять років, починаючи з дати фактичного прийняття Майна Орендарем по акту.

Акт прийому - передачі Майна підписаний сторонами Договору 11 березня 2005 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 4 червня 2009 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" направило ТОВ "Роксана" лист з пропозицією достроково розірвати договір оренди з 01.07.2009 року у зв"язку із істотною зміною обставин відповідно до ст. 652 ЦК України.

Поштовим відправленням підтверджується, що ТОВ "Роксана" отримало лист 15.06.2009 року.

Статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що на час розгляду справи у суді першої інстанції були наявні одночасно всі чотири умови, передбачені вказаною вище статтею Цивільного кодексу України (435-15) , за яких суд може розірвати договір.

Так, при укладенні договору сторони виходили з того, що така різка та глобальна фінансова криза, така зміна обставин не настане і позивач, укладаючи договір оренди приміщення реально не міг передбачити настання фінансової кризи, оскільки з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року фінансово-економічний ринок України був стабільним.

На думку суду попередньої інстанції, така зміна обставин зумовлена причинами, які позивач, як заінтересована сторона, не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності.

При таких обставинах, подальше виконання умов договору призвело б до порушення співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач був би вимушений сплачувати орендну плату в розмірі 29124.00 гривень на місяць, у т.ч. ПДВ, а відповідач враховуючи настання фінансової кризи та неспроможність орендаря сплачувати орендну плату, був би позбавлений доходу, на який розраховував при укладенні договору.

Крім цього, умовами договору оренди від 11.03.2005 року не передбачено, що ризик зміни обставин, а саме: настання фінансово-економічної кризи несе позивач, який є стороною, заінтересованою у розірванні договору оренди.

Згідно Акту обстеження технічного стану і факту опломбування нежитлового приміщення площею 242,7 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. Петропавловська, 76" приміщення, яке позивач орендував за договором від 11.03.2005 року було звільнено та опломбовано.

Проте відповідач в порушення ст. 322 ЦК України ухиляється від прийняття нежитлового приміщення та його утримання.

Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що суд першої інстанції, припиняючи провадження в справі за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Роксана" про дострокове розірвання договору оренди неправильно застосував норму п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності предмету спору, адже сам факт визнання ТОВ "Роксана" у судовому засіданні 08.12.2009 року договору оренди розірваним, є по своїй правовій суті визнанням позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" і за таких обставин припинення провадження у справі є не припустимим.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що наявність вказаних вище обставин у їх сукупності є підставою для розірвання договору оренди від 11.03.2005 року.

Враховуючи те, що позивачем фактично звільнене орендоване приміщення 01.07.2009 року, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди слід розірвати саме з 01.07.2009 року, оскільки визначення іншої дати розірвання договору потягне для позивача настання несприятливих наслідків, зокрема, у вигляді сплати орендної плати, що порушить принцип справедливості, добросовісності і розумності, визначений ч. 6 ст. 3 ЦК України.

В свою чергу розірвання договору оренди з 01.07.2009 року тягне за собою неможливість стягнення орендної плати із зазначеної дати.

У зв’язку з тим, що ТОВ "Роксана" до позовних вимог включені суми, що нараховані саме з 01.07.2009 року, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ТОВ "Роксана" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.10р. по справі № 9/219-09 залишити без змін.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.