Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.05.2010 року по справі № 8/478-ПН-08 (суддя Ребриста С. В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року по справі № 8/478-0ПН-08 (головуючий суддя Хуторной В. М., судді Кагітіна Л. П., Шевченко Т. М.), позов задоволено повністю: зобов'язано Приватного підприємця ОСОБА_1 знести самочинно побудовану споруду розміром 15,4 м х 24 м, яка знаходиться по вул. Белінського, 19 у м. Херсоні.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 19, 20 ЗК України, ст. 376 ЦК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду по суті.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.10.2010 року № 02.03-10/799 у зв’язку з відпусткою суддів Полянського А. Г. та Кривди Д .С. для перегляду в касаційному порядку справи № 8/478-ПН-08, утворено колегію суддів в наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий), Коробенко Г. П., Мачульський Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники третьої особи-2 та третьої особи-3 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 26.10.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи-1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.07.2007 року між Херсонською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 06.07.2007 року № 499 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під шашличною та магазином, яка знаходиться у м. Херсоні по вулиці Белінського, 19, із земель постійного користування Спільного підприємства "Центральний ринок".

Відповідно до п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0, 0553 га, у т. ч. ділянка площею 0,0065 га –під капітальною спорудою; ділянка площею 0,0246 га –під тимчасовою спорудою; ділянка, площею 0,0196 га –під проїздами, проходами та площадками; ділянка, площею 0,0046 га –інші землі.

Пунктом 3 договору оренди визначено, що на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005 року № 5168.

Відповідно до п. 17 договору оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки, використання земельної ділянки всупереч умовам цього договору.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонської області встановлено, що ПП ОСОБА_1 здійснено самовільну реконструкцію кафе "Шашлична" з надбудовою поверхів по вулиці Белінській, 19 в м. Херсоні, про що складено протокол № 50 від 15.04.2008 року.

Постановою державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонської області № 114 від 15.04.2008 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративній відповідальності за ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту акта перевірки від 20.05.2010 року будівлі, розташованої за адресою: вул. Белінського, 19 вбачається, що порушення відповідачем не усунено.

Відповідно до приписів ст. 375 ЦК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки. Згідно з вимогами ст. 125 ЗК України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 376 ЦК України передбачено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад.

Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 року дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Вищенаведене спростовує доводи скаржника про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області не може виступати позивачем у даній справі, оскільки самочинним будівництвом порушено права виключно Херсонської міської ради.

Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно законодавства.

Судами встановлено, що відповідач здійснив самочинне будівництво, оскільки будівництво проведене на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а також відбулось в порушення вимог ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснено без належного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Також суди встановили, що доказів, які свідчили б про факт відведення відповідачу земельної ділянки відповідно до наданого до матеріалів справи робочого проекту реконструкції кафе "Шашлична" з надбудовою чотирьох поверхів в м. Херсоні по вул. Белінського, 19 під торгово-офісні приміщення відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог.

Решта доводів, викладених в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року по справі № 8/478-ПН-08 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.