ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 р.
№ 16/57/10
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого судді
Першикова Є.В.,
суддів
Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.(доповідач),
розглянувши
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний"
на
постанову від 13.08.2010 Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№16/57/10 господарського суду Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Май СП"
до
ТОВ "Вільний"
про
Стягнення 821 233, 43грн.
За участю представників сторін:
Від позивача- Скорина С.Г. (директор)
Від відповідача- Сагайдак А.В. (дов. від 01.07.10)
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 (суддя Ніколаєнко Р.А.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 537.741,74 грн. основного боргу, 62.526,28 грн. пені, 53.774,17 грн. штрафу, 137.751,61 грн. втрат від інфляції, 29.439,63 грн. –3% річних.
Постановою колегії суддів Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.10 у складі: Коробки Н.Д., Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М. рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 537.741,74 грн. основного боргу, 137.751,61 грн. втрат від інфляції, 29.439,63 грн. –3% річних.
ТОВ "Вільний" у касаційній скарзі просить судові акти попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним господарським судом 05.01.2008 позивачем і відповідачем було підписано договір поставки (далі –Договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти й оплатити продукцію (товар), найменування, кількісні та якісні характеристики якої вказуються у складських та податкових накладних, що додаються до Договору і є його невід’ємними частинами.
Відповідних складських та податкових накладних, які є невід’ємною частиною Договору, сторонами не було надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сторонами не було узгоджено такі істотні умови, необхідні для договорів поставки, як предмет, кількість, якість, асортимент, строк поставки, ціна, вартість, а тому Договір є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторонами у належній формі не досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Але при цьому апеляційною інстанцією встановлено, що за період з 06.01.2008 по 08.10.2008 позивач передав відповідачу кілька партій товару - запчастини, комплектуючі деталі до сільськогосподарської техніки, та ін., на доказ чого надав суду засвідчені копії видаткових на податкових накладних за спірний період. Всього було передано товару на суму 540.241,74 грн.
Для оплати переданого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунки за спірний період на загальну суму 540.241,74 грн. Як зазначено апеляційним судом, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, сплативши 2.500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 191/1284 від 08.10.2008 (в призначенні платежу якого зазначено: "оплата за запчастини зг накл від 08.10.2008 р. от ООО Вольний").
Разом з тим, в матеріалах справи наявні й інші платіжні доручення, зокрема, №1905 від 08.08.08, №1957 від 19.08.08 на перерахування ТОВ "Вільний" коштів ТОВ "Май СП", відповідно до яких кошти перераховувались саме в період здійснення поставок запчастин та комплектуючих до сільгосптехніки, визначений апеляційним господарським судом.
Таким чином, господарським судам при розгляді справи слід було з*ясувати за що саме було перераховано кошти цими платіжними дорученням та витребувати у сторін докази чи були якісь інші поставки запчастин, за які відповідач міг сплатити кошти за вищезгаданими платіжними дорученнями.
Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ТОВ "Вільний" задовольнити частково.
Постанову від 13.08.2010 Запорізького апеляційного господарського суду та рішення від 01.06.2010 господарського суду Запорізької області у справі №16/57/10 скасувати.
Справу №16/57/10 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя
Судді
Є.Першиков
Т.Данилова
І.Ходаківська