ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 р.
|
№ 24/227д/07-8/465д/08
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Кочерової Н.О., - головуючого,
Студенця В.І., Черкащенка М.М.,
|
розглянувши касаційної скарги
|
ТОВ "СП МДМ"
|
на постанову
|
Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року
|
у справі господарського суду
|
Запорізької області
|
до
про
|
ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"
визнання договору недійсним та витребування майна з незаконного володіння
|
та за зустрічним позовом
до
про
|
ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"
ТОВ "СП МДМ"
визнання договору дійсним,
|
В засіданні взяли участь представники:
- відповідача:
|
не з"явився,
|
ВСТАНОВИВ:
Товариством "СП "МДМ" заявлено до господарського суду Запорізької області позов до ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.11.2000 р. та витребування майна з незаконного володіння заявлено з посиланням на ст.ст. 29, 48, 63, 224, 225 ЦК УРСР .
В обґрунтування вимог ТОВ "СП "МДМ" вказує, що Українсько-Угорське спільне підприємство "МДМ", правонаступником якого є ТОВ "СП МДМ", у 2000 році з прилюдних торгів придбало конкретно визначені нежитлові приміщення будівлі корпусу № 8, інв. № 1000094 ВАТ "Гамма" по пр. Маяковського, 11 в м. Запоріжжя. Договір купівлі-продажу нерухомості 21.11.2000 р. з ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС "Груп" не підписувався. Від імені УУ СП "МДМ" договір від 21.11.2000 р. нібито підписаний генеральним директором –Александровим М.В.. На момент підписання спірної угоди, повноваження генерального директора визначалися в статуті підприємства. Генеральний директор не мав повноважень на укладення угод, спрямованих на відчуження нерухомого майна УУ СП "МДМ" без відповідного рішення зборів учасників цього товариства. Зборами учасників УУ СП "МДМ" не приймалось рішення про продаж 2/5 корпусу № 8 по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя. Відповідно до статуту УУ СП "МДМ" повноваження та обов’язки генерального директора обумовлені в контракті при прийомі на роботу. Умовами контракту від 02.06.2000 р. повноваження генерального директора обмежені –при прийнятті рішень відносно придбання та відчуження основних фондів підприємства (об’єктів нерухомості) генеральний директор діє виключно на підставі рішення загальних зборів учасників підприємства. Позивач вважає, що оспорюваний договір сфальсифіковано технічними засобами шляхом нанесення тексту першої сторінки договору на чистий аркуш у строки, що не відповідають зазначеним. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості б/н від 21.11.2000 р.
Крім того вказує, що згідно свідоцтва про право власності (№2132) є власником майна, яке складається з приміщення будівлі корпусу № 8 загальною площею 4906,5 кв.м. з урахуванням сходових клітин, про що видано реєстраційне посвідчення за реєстровим № 831 (28.11.2000 р.). Товариство "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп", посилаючись на договір купівлі-продажу 2/5 корпусу № 8, який нібито був укладений сторонами, незаконно заволоділо сходовими клітинами № ІІ та № ІІІ, самовільно забудувало цеглою двірні пройоми до цих сходових клітин. Незаконне заволодіння сходовими клітинами, вказує позивач, порушує його право власності в зв’язку з чим позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" сходові клітини № ІІ та № ІІІ будівлі корпусу № 8, інв. № 1000094 літ. К-4 по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя та передати майно позивачу.
Відповідач за первісним позовом –ТОВ "УІП "ДБС Груп" позовні вимоги заявлені до нього не визнав. Товариство "УІП "ДБС Груп" звернулось з зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу від 21.11.2000 р. дійсним.
В обґрунтування вимог позивач за зустрічним позовом вказує, Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" прийняло оплату по спірному договору від 21.11.2000 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 10.11.2000 р., яким перераховано грошові кошти у сумі 170000 грн. Ці дії свідчать про схвалення угоди. З посиланням на ст.. 241 ЦК України (435-15)
просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 21.11.2000 р. Крім того, зазначає позивач за зустрічним позовом, не знав і не міг знати про умови контракту від 02.06.2000 р. Александрова з товариством "СП "МДМ" та обмеження контрактом прав посадової особи.
Відповідач за зустрічним позовом товариство "СП МДМ" проти зустрічних позовних вимог заперечив з підстав, викладених у первісному позові.
Під час розгляду справи, ТОВ "СП МДМ" подало заяву про відмову від позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.11.2000 р. та витребування майна з незаконного володіння.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.05.2009 року провадження у справі в частині первісного позову припинено та відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року рішення місцевого господарського суду від 25.05.2009 року в частині зустрічних позовних вимог скасовано і прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено та визнано дійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2000 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "СП МДМ" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову, рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2009 року з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "УІП "ДБС Груп", 21.11.2000 р. укладено з ТОВ "СП МДМ" договір купівлі-продажу.
Нормами ЦК УРСР (1540-06)
, який був чинним в зазначений час, визначались підстави, за яких суд може визнати договір дійсним, в разі якщо право однієї із сторін порушується іншою.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач за зустрічним позов не навів жодної із підстав, за якою вважає порушеним своє право іншою стороною договору –ТОВ "СП МДМ", не обґрунтував яке його право або охоронюваний законом інтерес, він вважає необхідним захистити у обраний спосіб –шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Статтею 16 ЦК України, з посиланням на пункт 1 якої обґрунтовано зустрічний позов, передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес (в разі, якщо його порушено або для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням - ст. 1 ГПК України ), іншим способом, що встановлений договором або законом, ніж передбачений п. 2 цієї статті.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження ТОВ "УІП "ДБС Груп" в обґрунтування своїх вимог, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений законом –є безпідставним.
Протилежний висновок апеляційної інстанції з посиланням на ч.2 ст. 220 ЦК України не обґрунтований, суперечить матеріалам справи.
Враховуючи вище викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду, в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, як незаконна, а рішення господарського суду Запорізької області в цій же частині, залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року у справі № 24/227д/07-8/465д/08 в частині зустрічних позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 21.11.2000 року дійсним скасувати.
В іншій частині постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року та рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2009 року з даної справи залишити без змін.
Головуючий, суддя
Судді
|
Н.О.Кочерова
В.І.Студенець
М.М.Черкащенко
|