Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В.

За участю : представника ТОВ " Керамітекс " - НагорногоВ.Б.;

ліквідатора ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" - Воловика С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" в особі ліквідатора Воловика С.В.

на рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. по справі № 3/153-09 за позовом ТОВ "Керамітекс" до ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, -

Позивач - ТОВ "Керамітекс" в квітні 2009 р. звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" про визнання договорів купівлі-продажу № № 1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10, 11-н, 12-н, 13-н, 14-н від 05.03.2009 р. дійсними.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. по справі №3/153-09 /суддя Левченко П.І./ позов задоволено в повному обсязі, визнано дійсними договори купівлі-продажу : №1-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю гаражу (літера "Ж" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1227,7 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/1 (реєстраційний номер 25905843); договір №2-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю депо (літера "У" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 69,7 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/2 (реєстраційний номер 25908605); договір №3 від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю прирельсової (літера "Ч" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 351,7 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/3 (реєстраційний номер 25907885); договір №4 -н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю санбійні з прибудовою (літера "Є" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 178 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/4 (реєстраційний номер 25909511); договір №5-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на контору бази (літера "3-2" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 117,1 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/5 (реєстраційний номер 25910907); договір №6-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю парокотельної (літера "Е" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 771,4 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/6 (реєстраційний номер 25913229); договір №7-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю передзабійного утримання (літера "Є1" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1277,2 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/7 (реєстраційний номер 25934515); договір №8-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю побутового корпусу (літера "Е-ІV" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1521,8 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/8 (реєстраційний номер 25956724); договір №9-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу (літера "М-ІV" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 2096,9 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/9 (реєстраційний номер 25978402); договір №10-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю мехмайстерні (літера "П-1" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 368,2 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/10 (реєстраційний номер 25983436); договір №11-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю м"ясожировий корпус (літера "В-ІП" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 5034,8 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/11 (реєстраційний номер 258596559); договір №12-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю ковбасного корпусу (літера "Б-ІІІ" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 5973,0 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103/12 (реєстраційний номер 25981638); договір №13-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю підсобного господарства (літера "1-Ч" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 2746,7 кв.м., що розташована за адресою : м.Суми, вул.Харківська, буд.103 (реєстраційний номер 24627717); договір №14-н від 05.03.2009 р., за яким до ТОВ "Керамітекс" переходить право власності на будівлю сушки для ковбас (літера "Б" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 296,6 кв.м., що розташована за адресою : м. Суми, вул. Харківська, буд.103.

В касаційній скарзі ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" в особі ліквідатора Воловика С.В. просить рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. скасувати, посилаючись на те, що воно постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Керамітекс" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 05.03.2009 р. між ТОВ "Керамітекс" (покупець) та ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" (продавець) укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна №№1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10, 11-н, 12-н, 13-н, 14-н, що знаходиться в м. Суми, вул. Харківська, буд.103, 103/1 - 103/12. Зазначені договори купівлі-продажу нерухомого майна № № 1н-14н від 05.03.2009 р. нотаріально посвідчені не були.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що умови договорів купівлі-продажу нерухомого майна № № 1н-14н від 05.03.2009 р. позивачем щодо форми та порядку оплати за придбане майно були виконані, про що свідчать акти прийняття-передачі простих векселів, проте відповідачем не було виконано обов’язку щодо надання витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, необхідних для нотаріального посвідчення договорів.

Частиною 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Крім того, господарський суд Сумської області виходив з того, що позивач звертався до відповідача з проханням надати витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно для нотаріального посвідчення укладених договорів, проте відповідач до КП "Сумське міське БТІ" з метою одержання таких документів не звертався через відсутність коштів для їх замовлення і такі дії відповідача позбавили ТОВ "Керамітекс"можливості звернутись до КП "Сумське міське БТІ" щодо реєстрації права власності на одержане від відповідача за договорами від 05.03.2009 р. нерухоме майно.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки між ТОВ "Керамітекс" та ВАТ "Сумський м’ясокомбінат", як сторонами договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2009 р., було досягнуто згоди з усіх істотних умов договорів, відбулось їх повне виконання з боку позивача і часткове з боку відповідача і відповідач ухилявся від їх нотаріального посвідчення, то відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 55 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Пунктом 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 (z0283-04) , ( в редакції, що діяла на час укладання спірних договорів) передбачено, що договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на це майно.

Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампа) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлювального документа.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, на виконання вимог ст. 220 Цивільного кодексу України розглядаючи спір щодо визнання договору дійсним, суд повинен дати оцінку домовленості сторін щодо усіх істотних умов договору, перевірити правову природу такої домовленості, чи відповідає вона законодавству та чи відповідають законодавству дії сторін по виконанню спірної угоди.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом (435-15) , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. А згідно ч. 3 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Системний аналіз наведених норм цивільного законодавства дозволяє зробити висновок, що непосвідчення нотаріально угоди купівлі-продажу нерухомого майна визначає такий правочин нікчемним, і в силу його нікчемності будь-яка особа, права якої порушено таким правочином, може поставити вимогу про застосування наслідків недійсності такого правочину (наприклад, повернення майна). Відтак, подання вимоги про визнання дійсним непосвідченого нотаріально (нікчемного) правочину зобов’язує суд встановити коло осіб, чиї права та інтереси можуть бути порушені таким визнанням та притягнути їх до участі в справі, оскільки такі особи вправі заявити вимоги про визнання наслідків нікчемного правочину.

Судом першої інстанції не було належним чином перевірено, чи не було недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення спірних договорів купівлі-продажу пов"язане не з ухиленням відповідача від таких дій, а з неможливістю подати нотаріусу необхідні документи.

Відповідно до вимог чинного законодавства, норма ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.ст. 218, 220 ЦК України, а інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Крім того, господарським судом першої інстанції не було з'ясовано питання щодо відповідності всіх істотних умов спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2009 р. вимогам закону.

Так, ч.2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В порушення вимог закону господарським судом Сумської області не було досліджено питання стосовно того, чи мав право голова правління ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" укладати від імені товариства спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна.

На зазначені обставини справи господарський суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Господарський суд першої інстанції, в порушення вимог закону, постановив судове рішення по справі без всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. по справі № 3/153-09 не можна визнати як таке, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" в особі ліквідатора Воловика С.В. задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. по справі № 3/153-09 скасувати.

Справу № 3/153-09 направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.