Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полізон-плюс" про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 18.05.2010 року по справі № 5020-5/659-3/372 (суддя Головко В. О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 року по справі № 5020-5/659-3/372 (головуючий суддя Фенько Т. П., судді Котлярова О. Л., Прокопанич Г. К.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ст. 181 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з поданням позову про розірвання договору оренди нерухомого майна від 24.06.2008, укладеного між сторонами по справі.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки статтею 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінки.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники відповідачів в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.

В судовому засіданні 12.10.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.04.2007 року між ТОВ "Севморсервіс-центр" (продавець) та ТОВ "Полізон-Плюс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу плавучого доку "Хмільник" проект 1240, 1979 року побудови, місце знаходження якого –місто Севастополь, ВАТ "Персей".

16.07.2007 сторони підписали акт приймання-передачі вказаного майна.

Позивач звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 20.04.2007 року недійсним, оскільки вважає, що даний договір є нікчемним.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач ТОВ "Севморсервіс-центр" має заборгованість перед позивачем в розмірі 250 712,22 грн., що підтверджено рішенням Господарського суду міста Севастополя від 01.08.2007 року по справі № 20-11/207.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних виходили з того, що позивач взагалі не є стороною спірного договору купівлі-продажу, тому навіть при застосуванні реституції відновлюються лише права сторін за договором.

Судами відхилені доводи позивача щодо ціни продажу об'єкта при продажу, питання відповідності характеристик спірного об'єкту та зареєстрованого плавучого дока "Равелін", оскільки дані обставини не відносяться до предмету доказування по даній справі.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним як за позовом однієї із його сторін, так і за позовом іншої заінтересованої особи.

Частина 1 вказаної статті передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Предметом договору купівлі-продажу є плавучий док "Хмільник", на який розповсюджується режим нерухомого майна в силу положень ч. 2 ст. 181 ЦК України.

Отже, спірний договір купівлі-продажу плавучого доку "Хмільник" у відповідності до імперативних вимог ст. 657 ЦК України підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Проте, договір 20.04.2007 року укладено в простій письмовій формі, без дотримання приписів ст. 203 ЦК України.

Наведене вище свідчить про порушення при винесенні оскаржених судових рішень норм матеріального права (не застосування ст. 657 ЦК України до спірних правовідносин та невірне застосування ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 1119 ГПК України передбачено повноваження суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Оскільки при укладенні спірного договору порушено імперативні норми щодо обов'язкової форми укладення договорів, прийняті судові рішення по справі підлягають скасуванню на підставі ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Касаційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 року по справі № 5020-5/659-3/372 Господарського суду міста Севастополя та рішення Господарського суду міста Севастополя від 18.05.2010 року по справі № 5020-5/659-3/372 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу плавучого доку "Хмільник" від 20.04.2007 року, укладеного між ТОВ "Севморсервіс-центр" та ТОВ "Полізон-Плюс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" (99008, м. Севастополь, вул. Шмидта, б. 3, кв. 24, код 31504989) на користь Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Кілен-балка, код 22288616) 263 грн. судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полізон-плюс" (99045, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 165, код 32028184) на користь Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Кілен-балка, код 22288616) 263 грн. судових витрат.