Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Зембаль О.П. –за дов. від 05.01.10;

від відповідача: Муха В.І. –за дов. від 01.10.10

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна" у березні 2009 року заявлений позов, з урахуванням змін, про стягнення з Приватного підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" 1 859 396,00 грн, з яких 744 602,89 грн - реальних збитків та 1 114 793,11 грн - втрачених доходів (упущена вигода). Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що він є орендарем земельних ділянок на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в селах Пляшівка та Коритно згідно договорів оренди, укладених з фізичними особами. В серпні 2008 року на цих земельних ділянках позивачем посіяно 410 га озимого ріпаку, однак 28.02.09 товариством виявлено, що 301,85 га посівів озимого ріпаку знищено технікою Приватного підприємства"АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС", про що складено відповідні акти. На думку позивача, оскільки посіви озимого ріпаку знищено повністю і відновленню вони не підлягають, відповідач має компенсувати йому завдані збитки. При цьому, позивач посилався на приписи статті 95 Закону України "Про оренду землі", статті 22 Цивільного кодексу України.

доповідач: Добролюбова Т.В

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.02.10, ухваленим суддею Марач В.В., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 744602,89 грн збитків. Вмотивовуючи рішення суд, керуючись статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України, установив факт знищення відповідачем посівів позивача, а відтак і наявність підстав для відшкодування позивачеві втрат понесених на вирощування ріпаку озимого, урожаю 2009 року. В частині стягнення 1 114 793,11 грн - втрачених доходів (упущена вигода) судом відмовлено через недоведеність цих вимог, оскільки можливість отримання таких доходів є припущенням позивача.

Львівський апеляційний господарський суду у складі колегії суддів: Гнатюка Г.М. –головуючий, Кравчука Н.М., Мирутенко О.Л., постановою від 22.06.10, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" - без задоволення.

Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статті 1166 Цивільного кодексу України та невірне застосування статей 95, 125, 126 Земельного кодексу України. Заявник вважає, що договори оренди на підставі яких позивач користувався земельними ділянками та здійснював посіви озимого ріпаку, припинили свою дію, відтак, на його думку, відсутні докази правомірності користування позивачем цією землею. Разом з цим, скаржник вказує на порушення судами приписів статей 34, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що матеріали справи не містять доказів неправомірності та протиправності його дій.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

постанова у справі переглядається в межах доводів касаційної скарги, а саме, в частині вимог про стягнення 744602,89 грн реальних збитків.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна" про стягнення з Приватного підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" 1 859 396,00 грн, з яких 744 602,89 грн - реальних збитків, спричинених відповідачем знищенням посівів озимого ріпаку, та 1 114 793,11 грн - втрачених доходів (упущена вигода). Суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення 744602,89 грн. Як вбачається з матеріалів справи, та зі змісту касаційної скарги, мотивуючи свою відмову сплатити позивачеві вказані кошти, відповідач вказує на відсутність його вини та протиправної дії з його сторони, оскільки на момент здійснення сільськогосподарських робіт з посіву ярих культур він являвся законним користувачем земельних ділянок. Ці посилання були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій та обґрунтовано відхилені ними. Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, орендарем земельних часток (паїв), розташованих на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в селах Пляшівка та Коритно є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна", що підтверджується договорами оренди, укладеними з фізичними особами у 2007 році строком на 10 років, тобто до 2017 року. Установлено судами і те, що вказані договори свою дію не припинили, відтак, позивач є законним користувачем цих земельних ділянок. Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі та право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2008 року на орендованих землях в с. Пляшівка та с. Коритно позивачем посіяно 410 га озимого ріпаку, проте, 28.02.09 товариством виявлено факт знищення 301.85 га посівів озимого ріпаку технікою Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс". Викладені обставини і стали підставою для звернення товариства з позовом про стягнення збитків. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту якого може бути, зокрема відшкодування майнової шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків, є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв’язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв’язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода –наслідком. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього ж Кодексу, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суди установили, що 28.02.09 відповідачем під час здійснення сільськогосподарських робіт з посіву ярих культур знищено 301.85 га посівів озимого ріпаку на земельних ділянках орендованих ТзОВ "СП "Наша Україна", що підтверджується актом від 04.03.09 обстеження знищених посівів, складеним комісією в складі заступника директора, агрономів ТзОВ "СП "Наша Україна" і дільничним інспектором Теслугівської сільської ради, відеозйомкою Дубенського місцевого телебачення ТзОВ "Телерадіокомпанія "Дубно" та актом обстеження знищених посівів від 04.03.09 №7, складеним Дубенською державною насінною інспекцією. Водночас, факт знищення посівів озимого ріпаку відповідачем на земельних ділянках ТзОВ "СП "Наша Україна" та розмір площі знищення встановлено висновком від 27.11.09 №505 судової земельно-технічної експертизи. Окрім цього, здійснення сільськогосподарських робіт з посіву ярих культур на вказаних земельних ділянках не заперечується і самим відповідачем. Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, зокрема, цією статтею визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як установлено судами та вбачається з висновку від 27.11.09 №505 судової земельно-технічної експертизи загальна сума затрат, понесених позивачем на вирощування ріпаку озимого урожаю 2009 року, площею 301,85 га (поля №№ 3, 9, 10, 20, 21, 22, 29) становить 744 602,89 грн. З огляду на установлений судами, та підтверджений матеріалами справи, факт знищенням відповідачем посівів озимого ріпаку на орендованих позивачем земельних ділянках, визнається правомірним висновок судів про підставність стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" реальних збитків. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки не спростовують викладеного. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.10 у справі №14/36 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" залишити без задоволення.

Повний текст постанови підписаний 12.10.10.