Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Київського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Акціонерна енергопостачальної компанія "Київенерго" звернулася до суду з позовом про присудження до стягнення з колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" боргу з оплати поставленої та спожитої теплової енергії (житлові приміщення, інші споживачі) за період з травня 2001 року по березень 2005 року, а також інфляційних витрат, відсотків річних та пені. Правовідносини сторін базуються на укладеному між сторонами договорі № 340232 від 15.06.1999.

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.03.2008 (суддя С.Ковтун), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 (колегія суддів В.Корсак, Н.Коршун, П.Авдеєв), позовні вимоги задоволені в частині присудження до стягнення 1038018,5 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у сумі 6812,4 грн. та 100 грн. пені.

Рішення та постанова базуються, зокрема, на висновках призначеної судом судово-бухгалтерської експертизи № 9627 від 15.03.2007, відповідно до яких кількість поставленої теплової енергії становить 27609,1711774 Гкал, вирахуваної згідно з п.5.1 договору розрахунковим способом, враховуючи кількість спожитої теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, кількості годин (дії) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді; вартість поставленої теплової енергії становить 1790694,46 грн., оплата проведена в сумі 408840,00 грн., бюджетні відшкодування по пільгах та субсидіях становлять 266873,80 грн., проплата взаєморозрахунками становить 110379,50 грн., що складає всього 786093,30 грн.

Висновки № 12006 судової будівельно-технічної експертизи від 14.01.2010, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 про спожитий обсяг теплової енергії (по опаленню –13294 Гкал, по гарячому водопостачанню –8654 Гкал), які базуються, зокрема, на зовнішніх будівельних об’ємах будови, питомій опалювальній характеристиці будови у залежності від року побудови житлових будинків та кількості мешканців, що споживають послуги, оцінені судом апеляційної інстанції як неналежні докази, оскільки експертиза проведена без врахування технічного стану будинків та наднормативних втрат теплової енергії на внутрішньобудинкових інженерних мережах.

Посилання відповідача на припинення у грудні 2003 року дії договору шляхом поданої ним у відповідності до п.8 договору заяви від 12.11.2003, судом відхилене через продовження виконання сторонами умов договору.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права; неповне з’ясування обставин справи, зокрема, не враховані платіжні доручення №224, №275, №105, №55 на оплату теплової енергії на суму 17600,00 грн.; не враховані проведені у 2005 році розрахунки з погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, всього на суму 52022,14 грн.; з урахуванням бюджетних відшкодувань по пільгах та субсидіях у сумі 2668973,80 грн., яку зазначають суди, оплата теплової енергії становить 3188193,30 грн., що спростовує наявність боргу.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, а у подальшому звертаючись з апеляційною скаргою, посилався на погашення заборгованості з житлово-комунальних послуг за зобов’язаннями держави за знеціненими грошовими заощадженнями, прядок яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 за № 664 (664-2005-п) , а також на неврахування судовою експертизою оплати продукції на суму 17600,00 грн. за платіжними дорученнями №224 від 24.09.2001, №275 від 17.05.2002, №105 від 24.02.2003, №55 від 28.02.2005. Такі докази відповідача судами попередніх інстанцій не спростовані і не підтверджені.

Крім того, судами попередніх інстанцій врахована в оплату боргу сума бюджетних відшкодувань по пільгах та субсидіях, що фактично перерахована. Однак, судами не визначені обсяги спожитої продукції та їх вартість, які охоплюються наданими законодавством пільгами та субсидіями, що підлягають оплаті шляхом бюджетного відшкодування; не надана правова оцінка покладення на відповідача відповідальності при встановленні мінусового бюджетного відшкодування.

Правомірним є посилання скаржника на законодавчі акти про нарахування пені протягом шести місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане. Розрахунок нарахування пені за прострочку виконання грошового зобов'язання проведений з порушенням законодавчих норм, що залишене поза увагою судів попередніх інстанцій, незалежно від визначеного ними розміру пені, що присуджений до стягнення.

За таких обставин рішення та постанова підлягають до скасування, с праву необхідно передати на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарських судів попередніх інстанцій про продовження дії договору у 2004-2005 роках у зв’язку з фактичним виконанням сторонами договірних зобов’язань.

Посилання скаржника на недоведеність судовою експертизою обсягів спожитої теплової енергії через базування висновків на розрахунках позивача, не підтримуються колегією суддів Вищого господарського суду України з огляду на те, що пункт 2.3.2 договору, пункти 2,3 додатку № 4 до договору визначають узгодження обсягів спожитої продукції у табулярах та актах звірки, які відповідач мав змогу корегувати у процесі виконання договору. Розрахунковий спосіб визначення обсягів поставки теплової енергії, встановлений умовами договору, який підписаний відповідачем.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2008, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 у справі № 42/225-6/366 скасувати в частині присудження до стягнення боргу з урахуванням інфляційної складової та процентів річних. У цій частині справу передати на новий розгляд.

У решті - рішення та постанову залишити без зміни.