Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В. Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Іванов П.О.

від відповідача: Семенов С.В., Лень С.О.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р.

у справі № 11/21/1704-10 Господарського суду Хмельницької області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

про стягнення боргу в розмірі 8 077 488 грн. 04 коп.

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про стягнення 8077488,04 грн., в тому числі: основний борг в розмірі 6885615,37 грн., пеня в розмірі 682446,05 грн., сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 361547,45 грн., 3% річних від основного боргу на сумі 147879,17 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012р. (судді: Радченя Д.І., Магера В.В., Вибодовський О.Д.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. (судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6161248,45 грн. основної заборгованості, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 724366,92 грн. основної заборгованості, 682446,05 грн. пені, 361547,45 грн. втрат від інфляції та 147879,17 грн. 3% річних провадження в справі припинено по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Дочірнє підприємство "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , п. 1-1 ст. 80 ГПК України, просить їх скасувати в частині припинення провадження, та направити справу прийняти в цій частині на новий розгляд.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

20.09.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Тепловоденергія" (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/09-1527ТЕ-34, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцю протягом жовтня-грудня 2009 року, січня 2010 року природний газ, а покупець повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ. Відповідно до п. 6.1. договору № 06/09-1527ТЕ-34 оплата за газ згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Умовами договору № 06/09-1527ТЕ-34, зокрема п. 6.3 передбачено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та компенсація витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Постачальник свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передавши покупцю протягом жовтня-грудня 2009 року, січня 2010 року природний газ на загальну суму 10366793,95 грн. в 2009 році, на загальну суму 6161248,45 грн. в січні 2010 року. У 2009 році покупець перерахував позивачу 6402528,35 грн. Таким чином заборгованість за 2009 рік становила 3964265,60 грн. (10366793,95 грн. - 6402528,35 грн.). Залишалась неоплаченою заборгованість за спожитий природний газ в 2009 рік в сумі 3964265,60 грн. та за спожитий в 2010 році газ в сумі 6161248,45 грн. Покупець перерахував в 2010 році 2075748,68 грн. Оскільки покупець мав заборгованість в минулі періоди в сумі 3964265,60 грн. за спожитий в 2009 році природний газ, то постачальник на виконання п. 6.3 договору № 06/09-1527ТЕ-34 зарахувала кошти в сумі 2075748,68 грн. саме в погашення заборгованості за 2009 рік. Таким чином, у Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" залишився борг за 2009 рік в сумі 1888516,92 грн. (3964265,60 грн. - 2075748,68 грн.) та борг за 2010 рік в сумі 6161248,45 грн. Станом на 06.04.2010 року сума боргу Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" за договором поставки природного газу №06/09-1527ТЕ-34 становила 8049765,37 грн.

06.04.2010 року між Закритим акціонерними товариством "Тепловоденергія" (первісний боржник), Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (новий боржник) та Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (кредитор) був підписаний договір переведення боргу № 14/10-127, відповідно до якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника борг в сумі 8049765,37 грн. Відповідно до пункту 3.1 договору переведення боргу № 14/10-127 до нового боржника - відповідача у справі перейшли обов'язки первісного боржника щодо сплати 8049765,37 грн. В квітні, травні, червні 2010 року новий боржник перерахував позивачу в рахунок погашення боргу за договором переведення боргу № 14/10-127 кошти в сумі 1164150,00 грн. Дані кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості в сумі 1888516,92 грн. за отриманий первісним боржником в минулі періоди (в 2009 році) природний газ.

Таким чином, господарськими судами встановлено, що у відповідача залишився неоплаченим борг за спожитий у 2009 році ЗАТ "Тепловоденергія" природний газ в сумі 724366,92 грн.. Крім того, у відповідача залишився неоплаченим борг за спожитий ЗАТ "Тепловоденергія" в 2010 році природний газ в сумі 6161248,45 грн.

04.06.2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДК "Енергоринок".

З урахуванням наведеної норми цього Закону господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , оскільки має ліцензію Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України на виробництво теплової енергії. Строк дії ліцензії 31.03.2010 року - 31.03.2015 року, серія АВ, № 500699.

Статтею 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено, що підлягає списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01.01.2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом; заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 (894-2011-п) (Порядок). Положеннями Порядку встановлено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" відповідачем створено комісію з питань списання заборгованості.

20.10.2011 року за результатами засідання комісії з питань списання заборгованості Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" складено протокол, відповідно до якого прийнято рішення про списання в бухгалтерському обліку відповідача заборгованості перед ДК "Газ України" за договором № 14/10-127 (№ 06/09-1527 ТЕ-34 від 23.09.2009 року) у сумі 3964265,52 грн. та штрафних санкцій. Даний протокол затверджено 20.10.2011 року.

Припиняючи провадження в частині вимог про стягнення 724366,92 грн. основної заборгованості, 682446,05 грн. пені, 361547,45 грн. втрат від інфляції та 147879,17 грн. 3% річних, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про дотримання сторонами вимог законодавства щодо процедури списання заборгованості за договором на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , а отже заборгованість є списаною 20.10.2011 року.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 605 ЦК України зокрема, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Оскільки господарські суди встановили, що станом на 20.10.2011 року, тобто до прийняття рішення господарським судом, заборгованість у вказаному розмірі є списаною, то господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник послався на те, що заборгованість зі сплати пені, 3% річних та індекс інфляції, які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) .

Однак, зазначеним доводам надав належну правову оцінку суд апеляційної інстанції, з якою погоджується і суд касаційної інстанції х урахуванням того, що Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) передбачено списання заборгованість за природний газ за встановленими цим Законом правилами, а постанова Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" лише визначає способи та хід процедури такого списання.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального к?одексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі № 11/21/1704-10 -без змін.