Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Грека Б.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р.

у справі №2-4/5134-2009

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"

третя особа Державне підприємство

"Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Кримської енергетичної системи

про спонукання внести зміни до договору

за участю представників:

ДП "Придніпровська залізниця" - Шкуро І.М.;

ВАТ "Крименерго" - Карасьов К.М.;

ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Старчиков О.В.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд зобов’язати відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" укласти додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №145/067/ПР/Е-042481/НЮ від 28.12.2004р. та додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №23/050 від 10.06.2005р. у редакції підприємства.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що відповідно до припису Державної інспекції по енергетичному нагляду №01/24 від 17.06.2008р. ним укладено з третьою особою - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Кримської енергетичної системи договір на технічне забезпечення електропостачання від 11.06.2009р. №61/03. Як стверджує позивач такий його обов’язок встановлений п.1.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. №28. При цьому, відповідно до укладеного з третьою особою договору, на що вказує позивач, він сплачує третій особі плату за перетікання реактивної електричної енергії, однак, такий же його обов’язок щодо відповідача встановлений договорами №145/067/ПР/Е-042481/НЮ від 28.12.2004р. та №23/050 від 10.06.2005р., що змусило його звернутись до відповідача з пропозицією про внесення змін до договорів, а саме виключення відповідних точок обліку реактивної електроенергії, яка була відхилена відповідачем (т.1 а.с.2-5, 84).

Відповідач у справі - ВАТ "Крименерго" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що договір на технічне забезпечення електропостачання, який підписано між позивачем та третьою особою, не можна вважати укладеним, оскільки він не відповідає вимогам п.1.5 Правил та додатку №1 до них, оскільки додатки до такого договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" не погоджені з постачальним електричної енергії (т.1 а.с.88-89,177-178).

Третя особа - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Кримської енергетичної системи у поясненні на позов вважає заявлені вимоги мотивованими, посилаючись на те, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства має вносити плату за перетікання реактивної електроенергії власнику електричних мереж (т.1 а.с.69-70, 86-87).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2009р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції ВАТ "Крименерго" зобов’язано внести зміни в договори про постачання електричної енергії №145/067/ПР-Е-042481/НЮ від 28.12.2004р., №23/050 від 10.06.2005р., укладені з ДП "Придніпровська залізниця", шляхом підписання додаткових угод до вказаних договорів в редакції позивача (т.1 а.с.167-170).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, враховуючи положення п.1.5 Правил та відсутність у позивача заборгованості за електричну енергію, безпідставно відмовляється укласти відповідні додаткові угоди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2009р. залишено без змін (т.2 а.с.159-168).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Крименерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права ( т.2 а.с.172-174).

Позивач у справі - ДП "Придніпровська залізниця" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача укласти додаткові угоди про внесення змін до договорів поставки електроенергії.

Так, судами встановлено, що 28.12.2004р. між сторонами у справі укладено договір поставки електричної енергії №145/067/ПР/Е-042481/НЮ, за умовами якого відповідач здійснює постачання електричної енергії позивачу, а відповідач - сплачує її вартість та здійснює інші платежі, встановлені таким договором.

Умовами такого договору передбачено, постачання електричної енергії на об’єкт ТП 10кВт "Джанкой"; строк дії договору визначено до 31.12.2004р. При цьому, п.9.5 договору встановлено, що він вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд.

Судами не встановлено, що строк дії такого договору продовжувався відповідно до його п.9.5.

Крім того, між сторонами у справі укладено договір на постачання електричної енергії №23/050 від 10.06.2005р., предметом якого також є оплатне постачання електричної енергії позивачу.

За умовами вказаного договору здійснюється постачання електричної енергії на об’єкт ТП 220кВт "Елеваторна"; строк дії такого договору встановлено до 31.12.2005р. При цьому, п.9.7 договору визначено, що він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд.

Як встановлено судами, строк дії такого договору продовжувався на підставі п.9.7 договору.

На протязі дії вказаних договорів, до них вносились зміни та доповнення за взаємною згодою сторін.

Вказаними договорами передбачено, що позивач здійснює оплату відповідачу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно додатків до договорів (п.2.2.4 договорів).

Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача, направивши йому проекти додаткових угод щодо внесення змін до вказаних договорів, а саме виключення з договорів об’єктів споживача ТП 10кв "Джанкой" фідери Ф-5,Ф-18, Ф-16, Ф-6, Ф-17 та ТП220кВ "Елеваторна" вводи №№1,2, фідери №№31,32,34,36,11,13 в частині розрахунків за реактивну енергію.

Необхідність внесення змін до договорів позивач мотивував приписом Державної інспекції з електричного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії по Кримському регіону №01/24 від 17.06.2008р., яким зобов’язано привести взаємовідносини у відповідність з нормами Правил, а саме укласти договір на технічне забезпечення електропостачання з власником електричних мереж.

Під час розгляду спору у даній справі по суті заявлених вимог, судами встановлено, що на виконання зазначеного припису між позивачем та третьою особою в особі Кримської енергетичної системи, яка є власником відповідних електричних мереж, укладено договір №61/03 (ПР/Е-09312/НЮ) про технічне забезпечення електропостачання споживача, яким передбачено здійснення розрахунків за реактивну енергію по вищезазначеним точкам.

Між тим, відповідач повернув додаткові угоди без підписання, мотивуючи відмову відсутністю підтвердження повноважень представника, а направлені вдруге - у зв’язку з наявністю заборгованості та відсутністю заяви про припинення постачання електричної енергії.

Однак, відповідачем не було доведено факту наявності у позивача заборгованості на 01.07 та 21.07.2009р.

При цьому, встановлено, що обов’язок відповідача внести зміни до договорів визначений п.9.2 договорів, якими сторони передбачили, що якщо після укладення договорів набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого по-іншому регулюють умови договорів, сторони зобов’язані керуватись цим актом законодавства та внести зміни до договорів.

Отже, сторони взяли на себе зобов’язання внести зміни до договорів у разі змін у законодавстві, що регулює спірні відносини.

Порядок внесення змін до господарських договорів визначений ст. 188 ГК України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона яка їх одержала - у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомити другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, враховуючи недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договорів, позивач набув право передати відповідний спір на вирішення суду.

Судами вірно визначено, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, враховуючи наступні обставини. Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 25.12.2008р. №1449 (z0106-09) ( зареєстрована і Міністерстві юстиції України 05.02.2009р. за №106/16122 (z0106-09) ), затверджено зміни до Правил користування електричною енергією.

Зокрема, вказаною постановою викладено п.1.5 Правил у новій редакції, відповідно до якої у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Редакція правил, яка діяла до цього, передбачала, що у разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору (додаток 2).

Таким чином, позивач, керуючись п.9.2 договорів, обґрунтовано вимагав внесення змін до договорів, які обумовлені змінами у законодавстві, що регулює спірні відносини. При цьому, згідно вказаного пункту договору у відповідача виник обов’язок укласти відповідні додаткові угоди, якими вносяться зміни до договорів у зв’язку з змінами у законодавстві.

Відповідно до ч.5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Оскільки позивач довів обґрунтованість вимог щодо зміни правовідношення саме з липня 2009р., суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням ч.5 ст. 188 ГК України, визнав відповідні вимоги мотивованими.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р, якою залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2009р., не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р. у справі №2-4/5134-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" –без задоволення.