Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" про стягнення 660 857,83 євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року по справі № 30/384 (суддя Ващенко Т. М.) позовні вимоги задоволено частково: вирішено стягнути з ТОВ "ТВ-Транс" на користь Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." 342 708,10 євро суми позики, 86 090 євро –7% річних плати за позику, 139 735,90 євро –пені, 4 438,87 євро –3% річних, 4 033,50 євро –за послуги адвоката, 3 146,13 євро –держаного мита. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ст. 6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 513, 514, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 34, 74, 84, 85 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів скаржника заперечує, просить залишити оскаржене рішення в силі, а скаргу без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 14.09.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог ст. 526 ЦК України та положень договору про надання фінансових послуг № 04/01 від 18.11.2004 року відповідач не сплатив суму позики, процентні платежі 7% річних на суму позики. При цьому судом з посиланням на ст. ст. 44, 49 ГПК України задоволено вимоги позивача щодо стягнення витрат за послуги адвоката.

В касаційній скарзі заявник стверджує про порушення місцевим господарським судом ст. 3 ГПК України щодо мови судочинства та ст. 34 ГПК України, щодо неналежного оформлення перекладу письмових доказів.

Статтею 5 Закону України "Про адвокатуру " передбачено, що адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

З наведеної статті вбачається, що засвідчувати копії документів може адвокат в разі надання адвокатських послуг.

В матеріалах справи наявний договір про юридичне обслуговування від 05.06.2007 року, сторонами якого є юрист ОСОБА_1 та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." в особі директора (т. 2 а. с. 6-12).

Також в матеріалах справи містяться рахунок № 30/5 від 30.05.2008 року та рахунок № 30/09 від 30.09.2008 року за надання послуг ОСОБА_1, як суб'єктом підприємницької діяльності (т. 1 а. с. 171, 172).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Додані до позовної заяви матеріали переклад яких здійснено українською мовою, засвідчені підписом ОСОБА_2

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) . Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у ст.2 вказаного Закону, згідно з якою адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано меморіальні ордери № 214_46 від 16.10.2008 року та № 1059_2 від 19..06.2008 року, які свідчать про перерахування відповідних коштів на рахунок отримувача –Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції зазначені обставини не враховані та не досліджено належним чином питання повноважень на здійснення представництва інтересів позивача ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності чи адвокатом у відповідності до Закону України "Про адвокатуру" (2887-12) .

Зазначене питання є суттєвим не лише для розподілу судових витрат у відповідності зі ст. ст. 44, 49 ГПК України, але й для оцінки доводів відповідача щодо належного оформлення доказів у справі, оскільки в разі здійснення представницьких функцій на підставі зазначеного вище договору між позивачем та його представником як суб’єктом підприємницької діяльності, останній позбавлений можливості виконувати функції адвоката, в тому числі передбачені ст. 5 Закону України "Про адвокатуру" щодо засвідчення справжності копій.

Оскільки всі матеріали справи, надані позивачем, засвідчені саме в такий спосіб, вирішення цього питання є суттєвим.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку доводам заявника з цього приводу без передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в силу положень ст. 1117 ГПК України щодо збирання доказів, їх оцінки та встановлення обставин, які не були встановлені в рішенні суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду –скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року по справі № 30/384 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.