820/14504/14 Про скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення податку на додану вартість - 02.07.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства "Реал Ком" (далі - Підприємство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 (суддя - Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 (головуючий суддя - Сіренко О.І., судді - Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі за позовом Приватного підприємства "Реал Ком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція), правонаступником якої є Головне управління ДФС у Харківській області (далі - Управління), про скасування податкового повідомлення-рішення,

У серпні 2014 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 №5720302203.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що факт дійсного та реального здійснення Підприємством експорту партії товару у кількості 971,800 тон. у квітні 2014 року підтверджений належним чином оформленими первинними документами, проте у зв`язку з окупацією Автономної Республіки Крим Севастопольська митниця, яка знаходиться в місті Севастополі, під юрисдикцією якої мало б проходити митне оформлення цієї партії товару, оскільки у квітні 2014 року вже була відключена від загальноукраїнських баз та реєстрів Міністерства юстиції України, з огляду на що поставити передбачені митним законодавством України відмітки на митній декларації, згідно якої було здійснено експорт партії товару у квітні 2014 року, у Підприємства не було фактичної та юридичної можливості.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.09.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт вивезення товару за межі митної території України не був підтверджений Підприємством митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (4495-17) , що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2014 року на 436983,00 грн.

Підприємство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.01.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди під час розгляду справи не надали належної правової оцінки фактам, що обґрунтовують неможливість підприємства (за відсутності будь-якої на те провини) оформлення митної декларації у порядку та за формою, передбаченою Митним кодексом України (4495-17) , для підтвердження факту здійснення експорту товару з підстав, які не залежали від Підприємства, а саме - через окупацію Автономної Республіки Крим, на території якої відбулося постачання товару у режимі "експорт" та повинно було бути здійснено митне оформлення вантажної митної декларації. Також Підприємство послалось на те, що механізму оформлення вантажної митної декларації чи будь-яких інших митних документів, які підтверджують факт експорту товару, вже після фактичного перетину таким товаром митного кордону України, ані у квітні 2014 року, ані на даний час не передбачено.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.09.2019 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 02.07.2019.

У відповідності до положень частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Управлінням.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що між Підприємством (продавцем) та Компанією "Tauris SA" (Женева, Швейцарія) (покупець) був укладений контракт № 11с2014 від 04.02.2014, за відповідно до умов якого Підприємство повинен був здійснити постачання в митному режимі "експорт" кукурудзи врожаю 2013 року у кількості 1200 +1-5% метричних тон. Постачання товару здійснювалось залізничним транспортом на умовах Інкотермс 2010 - СРТ зерновий термінал ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь - Термінал" (м. Севастополь, вул. Правди, 24, залізнична станція Камишова бухта (код станції 472407). Постачання Підприємством на адресу Компанії "Tauris SA" товару здійснювалось з обсягу товару - кукурудзи, раніше придбаного Підприємством у ТОВ "Новоолександрівське" та ТОВ "Федорівський", який зберігався на Савинському елеваторі. Відвантаження товару - кукурудзи здійснювалось Підприємством залізничним транспортом із залізничної станції відправлення Савинці на підставі договору № 2925 від 19.12.2013 на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного з ДП "Південна залізниця". Товар надійшов залізничним транспортом до станції призначення, був розвантажений з вагонів, переважений, прийнятий покупцем - Компанією "Tauris SA", про що був складений акт приймання-передачі товару № 1 від 03.03.2014 до контракту № 11 с2014 від 04.02.2014 та переміщений до зернозбирального терміналу ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь - Термінал" (у тому числі й обсяг товару по непідтвердженій митній декларації). Загальна кількість прийнятого покупцем - Компанією "Tauris SA" та Терміналом товару 1171,300 тон, у т.ч. прийнятого за непідтвердженою митною декларацією - 971,800 тон (складська довідка на зерно № 35 від 04.03.2014).

Декларування, митне оформлення товару в порту, оформлення дозвільних для експорту документів здійснювалось митним брокером Підприємства - ДП ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" - "Морконсалтингсервіс" на підставі договору № 83 на надання послуг на інформаційно-консультаційне обслуговування з питань зовнішньоекономічної діяльності та декларування товарів від 10.01.2014.

24.02.2014 за № 123010000/2014/000279 в електронному декларуванні було оформлено загальну попередню митну декларацію на загальний контрактний обсяг товару. ДП ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" - "Морконсалтингсервіс" за фактом надання послуг митного брокера було надано до оплати акт № 48 від 24.02.2014.

07.03.2014 за № 123010000/2014/000333 в електронному декларуванні було оформлено митну декларацію на експорт 119,500 тон товару. ДП ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" - "Морконсалтингсервіс" за фактом надання послуг митного брокера було надано до оплати акт № 64 від 07.03.2014.

У квітні 2014 року митним брокером було сформовано митну декларацію для оформлення експорту 971,800 тон товару. До цього товар був завантажений на судно "PALAMAS", що підтверджується коносаментом судна від 04.04.2014. На товар продавцем був виписаний рахунок-фактура № 3-11с2014 від 04.04.2014 на оплату вартості кукурудзи у кількості 971,800 тон у розмірі 194360,00 дол. США.Для експорту були оформлені фітосанітарний сертифікат № 75/02-030/ЕК-004859, міжнародний ветеринарний сертифікат Я-32 № 048644, сертифікат якості серія АА № 517064 від 04.04.2014, екологічна декларація. Зазначені документи містять відомості про назву продавця-експортера Підприємство, про митний режим оформлення товару - "експорт", про назву та кількість товару - кукурудза у кількості 971,800 тон, покупця, судно, країну призначення товару.

ДП ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" - "Морконсалтингсервіс" за фактом надання послуг митного брокера було надано до оплати акт № 83 від 14.04.2014.

Також, судами було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вантажну митну декларацію про підтвердження факту вивезення за межі митної території України Підприємством - експортером товару (кукурудза 3-го класу), який підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою, на адресу одержувача - Компанії "Tauris SA" (Женева, Швейцарія) на загальну суму 2 184 917,38 грн. (декларант ДП ТОВ "СРЗ "Южний Севастополь" Морконсалтингсервіс") було надано без номера та дати.

Інспекція провела документальну виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень 2014 року, результати якої оформлені актом від 11.07.2014 № 2770/20-30-22-03/34392875, за висновками якого Підприємством були порушені вимоги статті 264 Митного кодексу України, статті 185, підпункту "б" пункту 187.1 статті 187, підпункту 195.1.1 пункту 195 статті 195, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, о призвело до заниження об`єкта оподаткування у сумі 2184917,00 грн. у квітні 2014 року та призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягають сплаті (перерахуванню) в бюджет на суму 436983,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки вказано, що Підприємство не підтвердило факт вивезення товару за межі митної території України митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (4495-17) .

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 5720302203 від 24.07.2014, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 546228,75 грн., у тому числі: 436983,00 грн. - за основним платежем, 109245,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (4495-17) .

Підпунктом "б" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно з частиною шостою статті 264 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Положеннями частини восьмої статті 264 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З огляду на те, що вантажна митна декларація на партію товару у кількості 971,800 тон на загальну суму 2184917,38 грн. не містить номера та дати, а також інших відміток митного органу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що вона не може вважатись документом, який підтверджує факт вивезення товару у режимі експорту та не надає Підприємству права на застосування нульової ставки щодо цієї господарської операції.

Таким чином, доводи Підприємства, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

При цьому, посилання Підприємства на факт існування обставин, які від нього не залежали є безпідставними, оскільки в силу положень статті 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.