Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року ТОВ Виробничо-будівельній компанії "Арво" та ТОВ "Арво-Цемент" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року у справі № 2-1/6180-2009, а апеляційна скарга повернена без розгляду.

Ухвалу апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивачів, у якій вони посилаються на порушення апеляційним судом норм процесуального права і просять постановлену апеляційним господарським судом ухвалу скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що ухвала апеляційного господарського суду не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 26.01.2010 року, апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржниками пропущено строк на подання апеляційної скарги більше трьох місяців, а тому відновлення пропущеного процесуального строку судом апеляційної інстанції у даному випадку неможливо.

Проте погодитись з тим, що наведені апеляційним господарським судом мотиви відмови у прийнятті апеляційної скарги відповідають обставинам справи не можна.

Як вбачається із матеріалів справи у судовому засіданні, яке відбулось 26.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Згідно ст. 93 ГПК України у редакції, чинній на час прийняття судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Таким чином, при обчислені строку апеляційного оскарження визначним було встановлення часу виготовлення судового рішення відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Але обчислюючи строк апеляційного оскарження судового рішення з часу проголошення вступної та резолютивної частини рішення апеляційний господарський суд на зазначене уваги не звернув, не врахував, що дата виготовлення рішення не зазначена, за відміткою суду рішення направлено сторонам 01.02.2010 року, апеляційна скарга подана 30.04.2010 року, а тому висновок щодо пропуску тримісячного строку подання апеляційної скарги не можна визнати таким, що відповідає обставинам цієї справи.

З огляду на наведене, ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до апеляційного господарського суду для вирішення питання про порушення апеляційного провадження з урахуванням зокрема і того, що г осподарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, не обмежуючи сторони у праві, наданому їм ст. 129 Конституції України.

Керуючись ст. ст. 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року скасувати, а справу направити до суду для здійснення апеляційного провадження.