Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополіна постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012у справі№ 5002-12/3289-2011 за заявою Державної податкової інспекції в м. СімферополідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пробанкрутство,

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 у справі №5002-12/3289-2011 (суддя Іллічов М.М.) затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєловєнцева В.О. за час виконання обов'язків у справі про банкрутство, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень у сумі 7498,65 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Державної податковою інспекції в місті Сімферополі; з Державної податкової інспекції в місті Сімферополі на користь арбітражного керуючого Бєловєнцева В.О. стягнуто 7498,65 грн. оплати послуг ліквідатора.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 (судді: Антонова І.В., Євдокімов І.В., Маслова З.Д.) ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 змінено, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєловєнцева Володимира Опанасовича за час виконання обов'язків у справі про банкрутство, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в сумі 7488,10 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора -Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим. Стягнуто з Державної податкової інспекції в місті Сімферополі на користь арбітражного керуючого Бєловєнцева В. О. 7488,10 грн. оплати послуг ліквідатора.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Сімферополі просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, оскільки остання неспроможна сплатити грошові зобов'язання щодо сплати податкового боргу та пені, протягом більш як трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати у сумі 1633,81 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2011, порушено провадження у даній справі з застосуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2011 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого -Бєловєнцева В.О.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєловєнцева В.О. за час виконання обов'язків у справі про банкрутство, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень у сумі 7498,65 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Державної податковою інспекції в місті Сімферополі; з Державної податкової інспекції в місті Сімферополі на користь арбітражного керуючого Бєловєнцева В.О. стягнуто 7498,65 грн. оплати послуг ліквідатора.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 змінено, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєловєнцева Володимира Опанасовича за час виконання обов'язків у справі про банкрутство, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в сумі 7488,10 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора -Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оплата послуг арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються не тільки за рахунок коштів кредиторів, але за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Крім того, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим є органом державної податкової служби в системі органів виконавчої влади, отже є державним органом, який фінансується за рахунок державного бюджету.

Відповідно до п.4 ст.31 Закону арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно п.10 ст. 31 Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом (2343-12) , за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частиною 12 ст. 31 Закону встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вказаної правової норми провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма права є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєловенцева В.О. у сумі 7498,65 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора -Державної податкової інспекції в місті Сімферополі.

Оскільки провадження у даній справі здійснювалось за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" і єдиним кредитором у справі є ініціюючий кредитор -ДПІ у м. Сімферополі, то суд обгрунтовано вирішив питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого - Бєловенцева В.О. за рахунок ДПІ у м. Сімферополі.

Враховуючи вище викладене, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції прийняті судами у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних ухвалі та постанові.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 у справі №5002-12/3289-2011 залишити без змін.